3 листопада єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф Мілян ознайомився із процесом створення саркофага та пам’ятника князю Аскольдові у крипті храму Святого Миколая Чудотворця УГКЦ на Аскольдовій Могилі міста Києва.
Про це повідомили в Київській архиєпархії УГКЦ.
«Ми сьогодні детально досліджуємо нашу українську історію, наших князів та видатних особистостей. Досліджуємо рівно ж постать Аскольда, який на наших землях був одним з перших християн. Тому, у цьому місці де побудовано храм Святого Миколая Чудотворця, постане саркофаг з постаттю князя Аскольда. Цей пам’ятник є ще одним видимим акцентом підтвердження нашої славної історії», – наголосив архиєрей.
Задум цей реалізовують скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов, які відомі не лише в Україні, алей поза її межами. Це творці пам’ятника Блаженнішого Любомира Гузара у Вінниці.
Митрофорний протоєрей Ігор Онишкевич, парох місцевої громади, додав, що люди часто запитують про місце поховання Аскольда та хочуть до нього доторкнутися. Саме громада вірних, яка молиться в цій церкві, прийняла рішення створити цей саркофаг, як пам’ятний знак поховання Князя Аскольда.
Освячення пам’ятного знаку заплановане на 15 липня 2022 року.
Довідка:
Князь Аскольд - володар давньоруської держави, або скоріше — лише Києва. Здобув владу, можливо, перед 860, загинув у 882 році. За однією із версій, Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою — був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті. У 860 році Аскольд очолив перший документований самостійний похід Русі на Константинополь. Причиною і приводом для походу на Константинополь могли бути, зокрема, утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси). Після поразки у бою князь вирішив охреститись. За його прикладом християнство прийняло чимало київської знаті і воїнів. Початок християнізації Руси викликав спротив з боку язичницької знаті Києва, яка, вступивши у змову проти князя Аскольда, 882 року запросила з Новгорода воєводу-язичника Олега, який через обман і підступ вбив законного володаря Руси Аскольда в одному з урочищ, приблизно за три кілометри від Старокиївської гори. У результаті вбивства язичники знову повернули собі владу на Русі. У країні розпочалася жорстока язичницька реакція, на християн були оголошені гоніння, і всі християнські храми у Києві зруйновані.