29–30 вересня у Бабиному Ярі вшановують пам'ять жертв масових розстрілів у 80-ті роковини трагедії. Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко запалив вогонь пам'яті біля монумента загиблим киянам та військовополоненим. Цим символічним жестом розпочалися дводенні меморіальні заходи.
Сьогодні у Бабиному Яру кладуть до пам'ятних місць лампадки та камінці й таким чином вшановують пам'ять розстріляних. Також це символічне вшанування пам'яті можливе онлайн на сайті https://babynyar.memorial.
О 20:30 біля пам’ятника киянам і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру, розпочалася міжрелігійна молитва. Її очолили Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, головний рабин України та Києва Моше Реувен Асман, головний рабин Києва і України громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний. Єпископ УПЦ МП Спиридон зачитав слова співчуття від імені Митрополита Онуфрія.
Молитву і промову розпочав рабин Моше Реувен Асман: "У Бабиному Яру лежать сотні тисяч невинних розстріляних людей. Бабин Яр не один такий. Після нього появилися сотні подібних ярів. Сьогодні ми молимося за тих невинних, хто лежить тут, і за праведників, які спасали євреїв, ризикуючи своїм життям і своїми родинами. Митрополит Шептицький також ризикував життям, рятуючи єврейських дітей. Таких людей було багато. Треба зробити все, щоб ця трагедія ніколи більше не повторилася. Про це мають говорити дітям у школі. Це має стати нашим святим обов'язком". Він подякував усім конфесіям за спільну молитву.
У рабина Олександра Духовного у Бабиному Яру лежать п'ять членів родини.
"Броня на 8 місяці вагітності так і не народила свою першу дитину. Мою маму і її молодшу сестру вели на розстріл. Їм вдалося втекти. Їх врятувала українська родина Волинець, яка є серед Праведників народів світу. Це вони подарували і мені життя. Ми тут, щоб не тільки пам'ятати, але й шанувати життя, щоб наша земля була - землею радості і єдності. І найкращим монументом для всіх, хто загинув тут, є вільна, єдина, милосердна і справедлива Україна", - сказав він.
Глава УГКЦ Патріарх Святослав закликав прислухатися до голосу, який "волає з Бабиного Яру до неба".
"Це голос наших братів. Перш, ніж ми є християни, юдеї, мусульмани, українці, євреї, росіяни, ми є людьми. В іншій людині ми нашим Творцем покликані бачити нашого брата. Прислухаймося також до наших сердець, України і світу. Від імені УГКЦ і на правах головуючого у ВРЦіРО висловлюю слова молитовної солідарності єврейському народові, нашим братам, юдейським громадам України висловлюю глибоке співчуття і молитву... Скажімо Україні і світу: "Ніколи більше"", - промовив Глава УГКЦ.
Після молитви відбулося покладання лампадок і камінців у вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.
Пам’ятні заходи організовує Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Інститут історії України Національної академії наук за підтримки Світового Конґресу Українців.
Бабин Яр – це місце пам’яті, яке стало відомим на весь світ символом нацистських злочинів проти цивільного населення під час Другої світової війни, символом Голокосту.
29–30 вересня 1941 року нацисти вбили тут майже 34 тисячі киян лише через те, що вони – євреї. Це було одним із найбільших масових вбивств цивільних, вчинене нацистами під час Другої світової війни.
Під час війни у Бабиному Яру вбивали та ховали не лише євреїв. Упродовж двох років німецької окупації тут розстрілювали і закопували цілі групи людей або окремих осіб, які також вважалися ворогами нацистів. Зокрема, за расовими та політичними мотивами нацисти вбивали також ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Починаючи з серпня 1943 року, заковані у кайдани в’язні Сирецького табору викопували та спалювали тіла розстріляних у Бабиному Яру.
Загальну кількість жертв оцінюють приблизно у 100 тисяч людей, переважна більшість з яких були євреями.