Круглий стіл із релігійної свободи в Україні «Виклики для свободи совісті та віросповідання на окупованих українських територіях Криму, Донецької та Луганської областей» відбувся 30 червня у Києві.
Головним організатором заходу став Інститут релігійної свободи. Модеруваав дискусію Голова правління ІРС Олександр Заєць.
Олександр Сєдов, аналітик Кримської правозахисної групи, Архиєпископ Євстратій (Зоря), заступник Голови Управління зовнішніх церковних зв‘язків ПЦУ, та Анатолій Козачок, перший заступник Старшого єпископа Церкви Християн Віри Євангельської, у деталях поділилися своїми міркуваннями з приводу обговорюваної проблематики.
Підсумками обговорення поділився завідувач відділом з питань релігії, забезпечення права громадян на свободу світогляду і віросповідання Секретаріату Кабінету Міністрів Андрій Юраш.
За його смловами, було відзначено кілька тез. Зокрема, очевидним стає на багатьох рівнях зменшення уваги міжнародних організацій і конкретних держав зокрема до відповідної тематики, що можна простежити, до прикладу, у рамках дослідження характеру і специфіки дискусій на щорічних конференціях ОБСЄ з питань людського виміру, які традиційно відбуваються у Варшаві.
Говорячи про загострення ситуації із забезпеченням прав релігійних організацій на непідконтрольних територіях, за словами Юраша, не можна одночасно не тримати у фокусі уваги й площину гарантування прав етноконфесійних спільнот, діяльність яких є не лише визначальною у контексті сучасної «кримської» ситуації, але й дуже показовою у рамках схем, які домінують у терористичних маріонеткових утвореннях т.зв. «ЛНР» і «ДНР».
"Вагомим є питання удосконалення законодавчого поля України у сенсі посилення відповідальності за дії громадян України щодо колаборації з окупантами - як на рівні інституційному, так і на рівні суб‘єктивних, індивідуальних контактів. На жаль, все ще масовими є приклади того, що зі сторони правоохоронних органів немає жодної реакції на непоодинокі факти очевидної співпраці громадян України з керівництвом та окремими одіозними особами, які репрезентують окупаційні інституції у Криму чи в окремих районах Донецької та Луганської областей. На жаль, таких випадків можна знайти немало також і в релігійній та етноконфесійних площинах, що не може не мати належних відповідей з боку всіх сил, що за мету мають збереження і посилення української державності", - зауважив релігієзнавець.