Про важливість Інституту військового капеланства, його особливості, проблеми, з якими зустрічаються капелани, співпрацю різних релігійних організацій, — йшлося 3 квітня на прес-конференції в «Главкому».
У своєму виступі Оксана Горкуша зазначила: «Якщо б мене ще років 5 тому запитали, чи потрібні військові капелани в Україні, я би відповіла, що ні. Абсолютно всі потреби військовозобов’язаних, військових людей можуть задовольняти психологи та їхні командири. Але ситуація змінилася, і тому сьогодні на це питання я однозначно відповім: “Так”».
Вона підкреслила, що на передовій піддаються сумніву визначення дійсності, всі норми життя, стандарти розуміння добра і зла, моральні настанови. «Де межа між добром і злом? Це питання стоїть перед ними постійно. Рідко яка людина самотужки здатна дати на них відповідь», — зазначила науковець.
«Якщо психологи займаються реанімацією світогляду людини, який вона мала, то військовий капелан може простягнути руку Бога, дозволяє опертися на Бога, відчути Його, знову стати живою людиною», — сказала вона.
Про роль капелана та різницю між священиком і військовим капеланом говорив о. Андрій Зелінський. За його словами, військовий священик перш за все залишається священиком, духовним отцем своє пастви, який повинен служити, немає значення чи ми говоримо про воєнні дії, чи про мирне життя. Капелан повинен дбати про душу військовослужбовця, служити у першу чергу під час виконання його професійних обов’язків.
«Коли ведуться безперервні обстріли, коли життя людини у дуже серйозній загрозі, присутність капелана дуже важлива. Вміння почути військових, вміння розпізнати що саме їх болить, хоча це не завжди легко помітити — завдання капелана», — наголосив о. Зелінський.
Він вказав, що одне з найважливішим питань, яке постає перед військовим капеланом, є питання змісту життя. Людина шукає розуміння того, що вона тут робить, як реагувати на воєнні обставини. І йдеться не лише про певне задоволення когнітивних потреб, але й про духовні речі та цінні потреби. Завдання капелана — це визволити військовослужбовця із хаосу війни: «У світі людини скорбота і подвиг мають людське обличчя. Отже, служити Богу і людині — це означає визволити оце людське обличчя із хаосу війни, допомогти людині у військовому строї, показати, що він є найкращий для Батьківщини». За словами священика, своєю присутністю військовий капелан покликаний уможливлювати, матеріалізувати присутність самого Бога серед військовослужбовців.
Про участь мусульман у бойових діях на Сході країни та імамів-капеланів розказував муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов.
«У той час, як військові захищають країну від агресора зі зброєю в руках, потрібна ще й духовна оборона, і лише силою зброї ніколи перемогти не вдавалося. Тому не можна применшувати значення релігійних організацій. Під час війни військовослужбовці стають ще більш віруючими», — наголосив муфтій.
«Мусульмани у лавах Збройних сил України є. Ми постійно знаходимо наших віруючих у різних батальйонах, розкиданих між різними військовими частинами. Допомагають нам налагодити зв'язок з нашими віруючими саме капелани з християнських церков. І за допомогою християнських капеланів ми надсилаємо молитовну літературу нашим військовим. Під час війни відкрилась така дуже добра традиція, коли вірні різних релігій допомагають один одному задля спільної мети. Ми не конкуруємо — хто з нас кращий, ми всі виконуємо одну велику місію та справу. Я дуже вдячний всім християнським капеланам, що надають нам інформацію про наших вірних. Це вагомий внесок у наше майбутнє, де всі Церкви, релігійні організації допомагають, а не конкурують один з одним», — сказав Саїд Ісмагілов.
«Імами служать у мечетях біля прифронтової полоси, вони фактично виконують обов’язки капеланів, поки на засадах волонтерства», — додав шейх Саїд.
Також на прес-конференції обговорили «Наказ про затвердження положення про службу військового духовенства в Збройних Силах України» від 27.01.2015 року, наголошуючи, що документ дуже добрий і відповідає всім українським законам. Проте питання призначення капеланів є дуже цікавим. Адже, згідно з документом, капелан призначається за потребою особового складу, тобто, найбільшою кількістю віруючих певної конфесії.
«Є різні Церкви, які по-різному виконували душопіклувальну, душеспасаючу функції в Україні, ми бачимо ці результати. Чи не потраплять представники Церкви, яка не виховує патріотичні почуття, до ЗСУ у вигляді капеланів?» — поставила запитання Оксана Горкуша.
На це о. Андрій Зелінський відповів, що передбачена низка процедур, перш ніж капелан буде затверджений. «Це дуже важливо, аби людина, яка працює з душею військовослужбовця, була підготовленою, аби не нашкодила також безпеці держави», — наголосив священик.