29 вересня, у День пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру, на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у Києві відбулася спільна міжрелігійна молитва пам’яті.
Міжрелігійна молитва за жертв Бабиного Яру відбулася вже третій рік поспіль. Організував її Світовий конґрес українців спільно з Українським інститутом національної пам’яті та Національним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр».
У своєму зверненні до учасників заходу голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович зазначив: «Другий рік поспіль у Бабиному Яру ми вшановуємо памʼять жертв Голокосту, жертв нацистських злочинів на тлі повномасштабної війни Росії проти України, яка також супроводжується геноцидними практиками. Це змушує нас задуматися: наскільки ефективні усталені меморіальні практики та мова памʼятання про трагедії і злочини минулого, якщо геноциди, масові вбивства, злочини агресії відбуваються знову і знову по світу? Коли ми збираємося на такі меморіальні заходи, як сьогодні у Бабиному Яру, згадуємо, віддаємо шану євреям та ромам, іншим жертвам минулих злочинів, то не повинні самозаспокоювати себе, ніби це все, що потрібно. Ми повинні бути чутливо налаштованими і запитувати, а чи працює наша історична памʼять на майбутнє, чи достатньо ефективна наша мова памʼятання, чи може колективна памʼять слугувати запобіжником від повторення злочинів і якщо так, то якою вона для цього має бути? Це питання, про які також нагадують роковини трагедії Бабиного Яру і на які доведеться шукати відповідь».
«Бабин Яр, спільна трагедія, як для єврейського, так і для українського народу, залишається відкритою раною для України та всього людства. Вона нагадує нам про крихкість людського життя та смертоносну сутність тоталітарних і авторитарних режимів. Вшановуючи пам’ять жертв Бабиного Яру, світ не може з певністю сказати “Ніколи знову!” – поки існує зло і ненависть у вигляді путінської Росії. Міжнародна спільнота має об’єднати всі можливі зусилля, щоб зупинити це зло та допомогти українцям перемогти у війні за незалежність своєї країни та фізичне існування свого народу!» – наголосив Президент СКУ Павло Ґрод.
Участь у спільній молитві взяли: Головний рабин України Моше Реувен Асман, архиєпископ Православної Церкви України Агапіт Гуменюк, єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні Віталій Кривицький, єпископ Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви Маркос Оганесян, митрофорний протоієрей Української Греко-Католицької Церкви, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні Олекса Петрів.
Кожен з представників Церков і релігійних організацій України промовив свою молитву. Відтак усі присутні вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру хвилиною мовчання та поклали до пам’ятника «Менора» символічні камінці за єврейською традицією й запалили лампадки.
Проведення у День пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру міжрелігійного заходу з участю глав церков та духовних лідерів юдейських громад стало вже традицією. Започаткували її у 2021-му, у 80-ті роковини трагедії, Український інститут національної пам’яті, Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Світовий Конґрес Українців.
Довідка
Впродовж двох років німецької окупації Києва, в 1941-1943-му маховик смерті, розгорнутий нацистами у Бабиному Яру, забрав життя близько 100 тисяч людей — євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору. Бабин Яр став символом «Голокосту від куль» у світі: 29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли тут майже 34 тисячі київських євреїв. Їх прирекла на смерть націонал-соціалістична ідеологія, яка спиралася на «расову теорію». Вона ділила людей на «вищі» та «нижчі» раси. А євреї та роми взагалі опинилися поза цим поділом, нацисти не вважали їх вповні людьми, вбачали в них ворогів і загрозу. Бабин Яр залишається нагадуванням, до чого призводять расизм, ненависть і міжнаціональна ворожнеча, переслідування людей на основі національності, віри тощо.