У Києві станом на початок 2026 року зафіксовано близько 150 пошкоджених об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів. Водночас місто суттєво посилило контроль, оцифрування та реставраційні програми. Усього на обліку в столиці 3919 об’єктів культурної спадщини.
Про це звітував за 2025 рік Департамент охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації, повідомляє Kyiv.news.
За словами директорки департаменту Марини Соловйової, найбільшого пошкодження зазнав Будинок письменників на Банковій, 2, будівля на Сковороди, 9-Б, а також об’єкти на території Софії Київської та Києво-Печерської лаври.
«Війна йде за нашу ідентифікацію: мову, культуру, спадщину. Вони хочуть знищити все українське. І ми маємо протистояти», — зазначила Соловйова.
Як повідомлялось, у січні 2026 року дрони «Шахед» пошкодили об’єкти Києво-Печерської лаври — вибуховою хвилею пошкоджено вхідну частину комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву.
У червні 2025 року внаслідок російської атаки зазнав пошкоджень Софійський собор в Києві. Вибухова хвиля спричинила руйнування карниза на головній апсиді пам’ятки національного значення.
Як зазначає Kyiv.news, столиця опинилася перед подвійним викликом. З одного боку — постійні російські обстріли, які завдають шкоди культурній спадщині, з іншого — незаконні перебудови, занедбані історичні будівлі, прогалини в системі охорони пам’яток.
Навіть під час війни на Подолі продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій на знесення та активні судові процеси. За даними їх розслідування, понад чверть Подолу — це об’єкти в аварійному або невідомому стані.
Заступниця київського міського голови Ганна Старостенко наголосила: «В умовах війни особливо важливо зберігати наші об’єкти культурної спадщини. Ми бачимо суспільний запит на збереження історії. І маємо на нього відповідати».
Однією із ключових відповідей на воєнні ризики стало оцифрування пам’яток та створення 3D-моделей. «Якщо об’єкт буде зруйнований, відновити його можна лише за наявності креслень і цифрових моделей. Це не просто віртуальні тури — це інструмент відновлення», — пояснила Соловйова.
У 2025 році департамент разом із партнерами створив 3D-моделі пам’яток, оцифрував понад 20 мозаїчних панно та запустив розділ «Культурне надбання» на платформі «Київ-Гід» із мапами, маршрутами та аудіогідами.
Попри війну, тривають реставраційні процеси. Серед об’єктів — будинок зі знаменитими дверима на Андріївському узвозі, 5/31, будівля на Сковороди, 9-Б. Частину проєктів реалізують за кошти меценатів — зокрема, реставрацію будинку зі «Зміями та каштанами» на Великій Житомирській, 32.
До переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини внесли нові будівлі, зокрема Житній ринок на Подолі та споруди в охоронній зоні Софії Київської.
Упродовж 2025 року Департамент охорони культурної спадщини провів майже 1000 візуальних обстежень, розглянув 91 пакет науково-проєктної документації, опрацював 888 звернень щодо реклами на пам’ятках, підготував понад 360 довідок щодо режимів використання будівель та подав 268 пакетів документів до Мінкульту для внесення до державного реєстру.
В археологічному напрямі в Києві обліковується 79 пам’яток: 54 місцевого та 25 національного значення. Наразі фахівці активно працюють з культурним шаром Подолу разом із заповідником «Стародавній Київ».
Нагадаємо, у середині лютого до Києва прибула моніторингова місія ЮНЕСКО/ICOMOS. Її завдання максимально практичне: подивитися, в якому стані перебувають головні пам’ятки світової спадщини, і чесно сказати Україні, що робити далі, аби їх не втратити.
Фактично йдеться про дві точки, без яких неможливо уявити місто - Софія Київська та Києво-Печерська лавра. Саме вони входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а отже їх стан - вже не тільки внутрішня справа Києва, а питання міжнародних зобов’язань.