Виставка «ХРАМ. Українська самоідентифікація» знайомить із розписами церкви Покрова Пресвятої Богородиці в селі Липівка Київської області, що створені сучасними митцями Ігорем Ступаченком та Анатолієм Криволапом.
Про це повідомляє Укрінформ.
«...Митці зараз творять нові сенси, увіковічуючи трагізм часів, які переживає Україна. І саме на прикладі Покровської церкви в Селищі Липівка ми бачимо приклад трагедії, яка двічі сталася. Цю церкву знищила радянська влада, а відбудовану - розстріляли рашисти», - зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
У галереї до 25 червня експонуватимуть розписи зі сценами Різдва, Успіння Богородиці, Страшного суду, оплакування Христа, а також зображення пророків і янголів, які потім перенесуть до церкви у Липівці. Ця виставка є завершальною частиною проекту з оздоблення церкви Покрова Богородиці, над яким художники працюють із 2015 року, із початку її відбудови. Перша частина експозиції побачила світ у 2019 році.
«Цей проект триває восьмий рік. Я думаю, що в цьому - максимум наступному році - будемо його закінчувати. Бо сьогодні представлена його друга половина, яка фактично закінчує розпис. А надалі будуть інші оздоблення, зокрема, вівтар. Хто його робитиме – я ще не знаю. Моїм завданням було зробити розпис», - зазначив Криволап.
За його словами, завершальні роботи по створенню понад десятиметрових розписів, відбувалися у приміщенні галереї. Ознайомитися із зображеннями поза храмом дозволила авторська технологія, за якою малюнок наносили на спеціальне пластичне синтетичне полотно, а не безпосередньо на стіни.
Як підкреслила директорка галереї Лавра й авторка ідеї виставки Тетяна Міронова, нестандартне кольорове рішення, використане у зображеннях, дозволяє по-новому поглянути на церковний інтер'єр.
«На мій погляд, тут дуже цікавий підхід сучасного художника із яскравими фарбами. Традиційні храмові релігійні сцени тут присутні, але через колір вони сприймаються геть інакше», - сказала вона.
Своєю чергою, Криволап зауважив, що напрочуд яскраві кольори у сценах мають на меті створити відчуття радості в храмі Божому.
«Іти до Бога, до церкви – як на свято, а не заляканим чи настраханим. Я одразу сказав, я робитиму розпис так, я уявлятиму», - сказав він.