У Києві 20 січня відбулася панельна дискусія «Культурний вимір російсько-українського збройного конфлікту: державна політика та інструменти захисту», під час якої аналітик громадської організації «КримSOS» Євген Ярошенко запропонував п'ять напрямків діяльності у сфері міжнародного права, що допоможуть зберегти культурну спадщину в Криму і на Донбасі.
Про це інформує Крим.Реалії.
На думку Ярошенка, Україні необхідно продовжити подавати скарги на Росію до міжнародних судів і наголосити на об'єктах культури, залучати міжнародні організації до дистанційного моніторингу цих об'єктів, відзначати українські культурні об'єкти знаками «блакитного щита», притягувати до відповідальності установи і людей, які вивозять артефакти та проводять незаконні розкопки на окупованих територіях, а також продовжувати підтримувати в українському і міжнародному медійному просторі тему культурної спадщини на території Криму та Донбасу.
«Кримські історичні пам'ятки мають стати частиною культурного бренду України, навіть незважаючи на те, що вони на окупованих територіях. Щоб не лише Софія Київська чи Києво-Печерська Лавра асоціювалися з Україною, а й Ханський палац, Ластівчине гніздо, Неаполь Скіфський та інші кримські пам'ятники стали частиною культурного бренду нашої країни», – сказав Ярошенко.
Раніше російська влада Криму заявила, що встановлення кордонів і зон культурних об'єктів вимагає фінансування в розмірі майже 500 млн рублів.
Російський міністр культури Криму Тетяна Манежина повдіомила, що у Криму близько 70% об'єктів культурної спадщини потребують реставраційних і протиаварійних робіт.
Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.
У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.
Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.
До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.
Як РІСУ інформувала, в окупованому Криму руйнується знаменитий Херсонеський собор. З початку окупації Криму Росією ремонтних робіт у кафедральному соборі не проводилося.
«Передусім йдеться про необхідність провести ремонт покрівлі – дах тече як решето – і фасадні роботи. Але головне – усунути основну причину неприємностей, що руйнують будинок як зовні, так і зсередини: забезпечити нормальну роботу всіх інженерних систем», – наголосила представниця фонду «Моя історія» Олександра Галкіна.