У стінах Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 жовтня відбулося засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Організатори та учасники заходу, де йшлося про зміцнення української ідентичності, обрали лавру, бо це не просто архітектура, це серце нашої духовної пам’яті, інформує Вечірній Київ.
«Саме лавра є тим цивілізаційним центром де формуються наші світоглядні цінності, державність, освіта та духовність», — звернулася до присутніх Світлана Котляревська.
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій повідомили й про результати реалізації Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року, а також операційного плану на 2023–2025 роки.
Учасники також визначили ключові пріоритети на 2026 рік, що ляжуть в основу подальших рішень у сфері формування ідентичності.
Після екскурсії лаврою учасники вшанували пам’ять Героїв і заслухали вітальне слово Міністра молоді та спорту Матвій Бідний.
Він наголосив, що є спільне завдання — системно вибудовувати державну політику у сфері формування ідентичності, визначати виклики і спільно формувати відповіді на них.
Бідний презентував соцдослідження, яке показало, як українці бачать себе і свою країну.
Головною проблемою залишається війна, найвища довіра — до волонтерів і громадських організацій. Більшість громадян ідентифікують себе з Україною, але серед молоді зростає європейська орієнтація. Водночас спостерігається збільшення кількості україномовних, але менша участь у громадських ініціативах.
«Якщо збройну агресію проти України росія почала у 2014 році, то війну за допомогою неконвенційних засобів проти нашої держави, агресор веде значно довше. Колеги з Північноатлантичного Альянсу вже характеризують такі війни, як когнітивні та виокремлюють когнітивний простір, як окремий простір ведення війни», — підкреслив співголова Координаційної ради, Міністр молоді та спорту України.
Матвій Бідний зауважив, що когнітивна війна ставить за мету змінити сам хід наших думок, вплинути на наші дії та оцінки, а найголовніше — знищити нашу ідентичність.
Міністр наголосив, що на окупованих територіях російський агресор системно нищить українську, кримськотатарську та інші національні ідентичності, витісняє національні елементи з освіти, переслідує активістів, забороняє пісні, депортує дітей, мілітаризує суспільство та обмежує свободу слова.
Обговорили також, як реалізується Стратегія утвердження ідентичності до 2030 року, і як зробити ці процеси більш ефективними.
Співголова Координаційної Ради, заступниця очільника Офісу Президента Олена Ковальська наголосила, що нині питання української етнічності звучить гучно й набуває стратегічного значення.
«Ми розглядаємо українську ідентичність як елемент національної безпеки. Таке позиціювання дуже добре пояснює, як справедливо розподіляти наші ресурси. Якщо не буде ідентичності, не будуть озброєні наші душі й наші серця, і тоді нам знадобиться у десятки разів більше металевої зброї», — сказала вона.
«Через мистецтво, літературу, традиції, історичну спадщину та сучасний контент ми формуємо спільні сенси. Також зараз триває процес деколонізації культури. Ми відновлюємо історичну справедливість. Тепер черга це все об’єднати у спільну політику та план дій», — сказала т. в. о. Міністра культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.
Вона окреслила три ключові напрями культурної політики:
Ці кроки сприятимуть формуванню національної ідентичності серед широкої аудиторії. Тетяна Бережна підсумувала, що завдання урядових структур — узгодити свої політики й діяти спільно задля результату.
Координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності була створена у квітні 2023 року розпорядженням Кабінету Міністрів України. Її головна мета — міжвідомча координація державної політики, спрямованої на посилення національної єдності, безпеки та сталого розвитку через утвердження української ідентичності.