Завдяки проекту "Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію", що реалізовується Кримськотатарським ресурсним центром спільно з МЗС України та Міністерством інфорполітики України, інформація про порушення прав людини в Криму стала надбанням міжнародної громадськості.
Завдяки проекту "Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію", що реалізовується Кримськотатарським ресурсним центром спільно з МЗС України та Міністерством інфорполітики України, інформація про порушення прав людини в Криму стала надбанням міжнародної громадськості.
Про це у понеділок на прес-конференції в Укрінформі розповів член Меджлісу кримськотатарського народу, голова правління Кримськотатарський ресурсний центр Ескендер Барієв, повідомляє кореспондент агентства.
"Завдяки проекту "Захист прав людини і деокупація Криму через публічну дипломатію" ми змогли донести інформацію про порушення прав людини в Криму до міжнародної громадськості та розширити круг друзів кримських татар", - повідомив Барієв.
За його словами, впродовж півтора року учасники проекту брали участь у роботі різних міжнародних майданчиків - ООН, ОБСЄ, Ради Європи, вважаючи важливим регулярно і системно "доносити інформацію про ту реальну ситуацію та про ті репресивні дії, які відбувалися в Криму".
"Треба постійно і системно давати інформацію про те, що відбувається в Криму з безпосередньою участю жертв репресій, їхніх найближчих родичів або їхніх адвокатів", - підкреслив голова громадської організації.
Зокрема, відзначив він, про гуманітарні проблеми на Сході України і в окупованому Криму учасники проекту розповіли у рамках постійного форуму ООН "Про корінні народи" у 2016 році. Крім того, рекомендації Кримськотатарського ресурсного центру, що стосуються прав корінних народів, передали до Експертного механізму з прав корінних народів.
"Це майданчик, де можна давати рекомендації щодо виконання Декларації про права корінних народів та відносно тих держав, на території яких мешкають корінні народи", - повідомив Барієв.
За його словами, учасники проекту інформували депутатів Європейського парламенту та інших представників міжнародної громадськості про заборону в Росії Меджлісу кримськотатарського народу, переслідування в Криму мусульман та етнічних ЗМІ, а також про "відсутність профільного законодавчого акту про статус корінних народів України".
"До речі, виступаючи на міжнародних майданчиках, ми даємо рекомендації для забезпечення прав людей у Криму не лише міжнародним організаціям, але і нашій українській державі, а також Російській Федерації, яка де-факто представляє владу в Автономній Республіці Крим", - підкреслив Барієв.
У рішенні проблем за допомогою публічної дипломатії використовувався і майданчик Chatham House - британський аналітичний центр в області міжнародних відносин.
"Ми провели там "Кримський день", і якраз на цьому майданчику виникла ідея створення міжнародного руху солідарності з кримськотатарським народом. Наразі ми цю ідею намагаємося просувати, адже чим більше буде друзів у кримських татар, в України, тим буде більше шансів для захисту наших громадян і деокупації Криму", - вважає глава правління Кримськотатарського ресурсного центру.
На прес-конференції було продемонстровано 8-хвилинний фільм "Публічна демократія кримських татар", в якому підбили підсумки проекту та заявили про його подальші цілі.
Усі наші дії, у тому числі демонстрації цього ролика на міжнародних форумах, вважає Барієв, дозволять домогтися "своєчасної реакції міжнародного співтовариства на будь-які репресивні дії з боку окупанта, чи то затримання, арешти, неправосудні судові рішення, і захистити людей від тортур, іншого фізичного впливу та випадків їхнього зникнення".