Хоча закони Латвії не забороняють будівництво мечетей, наразі місцева громада не має таких планів. Нині мусульмани Латвії користуються наявними молитовними приміщеннями та очікують завершення проекту нового Ісламського культурного центру. Втім, у середині березня в Ризі вулична молитва мусульман викликала нерозуміння в суспільстві та дискусії щодо того, чи можна це дозволяти.
Про це повідомляє LSM.lv.
Визначити точну кількість мусульман у Латвії складно. Передусім тому, що в державі не збирається інформація про релігійну належність населення. Останній доступний звіт — за 2024 рік. У ньому зазначено, що в мусульманських громадах Латвії загалом налічується 175 осіб. Ці дані відображають лише інформацію, яку надають самі релігійні організації.
Голова Духовного управління мусульман Латвії, муфтій Зуфар Зайнуллін у розмові з Латвійським радіо вказав на значно більшу кількість мусульман.
«Наразі мусульманська громада в Латвії налічує приблизно 10 000 осіб. Її основу становлять татари, азербайджанці, чеченці, інгуші, казахи, узбеки, таджики, а також люди з інших мусульманських країн. У нас є вихідці з Афганістану, Алжиру, Єгипту, Судану та інших держав».
На запитання, скільки з цих 10 000 можна вважати практикуючими мусульманами, тобто такими, що активно дотримуються ісламських традицій, муфтій відповів, що їх може бути приблизно 3–4 тисячі осіб.
Зайнуллін зазначив, що більшість із них проживає в Ризі, але мусульмани мешкають також у Лієпаї, Даугавпілсі, Вентспілсі, Цесісі та інших місцях Латвії. Ісламські громади в Латвії належать як до сунітського, так і до шиїтського напрямів. Хоча між ними існують значні відмінності, у Латвії вони моляться разом.
В ісламській традиції місцем молитви та зібрання громади є мечеть. Для чоловіків-мусульман існує обов’язок брати участь у п’ятничній молитві в мечеті. Муфтій пояснив, що мечеттю може бути будь-яке відповідне приміщення.
«У Ризі мусульмани здійснюють молитви, зокрема п’ятничні, в Ісламському культурному центрі, а також в інших невеликих молитовних приміщеннях, де відбувається релігійна практика», повідомив муфтій.
Зайнуллін зазначив, що в Латвії загалом може бути близько 10 таких молитовних приміщень. На його думку, у майбутньому латвійським мусульманам була б потрібна окрема, спеціально збудована мечеть, однак наразі таких планів немає — зокрема через брак коштів. Натомість зараз у Ризі, на вулиці Авоту, триває проєкт відновлення приміщень нового Ісламського культурного центру, де також буде облаштовано місце для молитви.
У Латвії закони не забороняють будівництво мечетей чи інших релігійних споруд, наголосив професор Ризького університету Страдиня Яніс Грасіс. Однак, на його думку, навіть якщо мусульманській громаді вдалося б знайти кошти для цього задуму, реалізувати його не вдалося б.
«Розумієте, існують відповідні плани територіального розвитку муніципалітетів, і там ніде не зазначено, що можна будувати мечеть. І, відповідно, для зведення такої будівлі завжди проводяться громадські обговорення. Тому я не можу уявити, що в Латвії, у будь-якому місті — навіть у Ризі — хтось хотів би будувати тут мечеть».
Грасіс зазначив, що мешканці зазвичай активно реагують на можливість брати участь у громадських обговореннях. Це неодноразово призводило до того, що певні проекти так і не були реалізовані. Відтак, на його думку, будівництво мечеті, наприклад, у якомусь районі Риги було б можливим лише за умови, що більшість його мешканців становили б мусульмани або ж інші жителі не заперечували б з інших причин.
За його словами, цього року наприкінці мусульманського посту Рамадан у Ризі, в районі Плявнієкі, кілька десятків мусульман молилися на тротуарі, оскільки їм не вистачило місця в орендованих для свята приміщеннях. Це викликало нерозуміння в суспільстві та широкі дискусії щодо того, чи є такий захід допустимим. Муніципальна поліція Риги розпочала адміністративне провадження.
Професор Грасіс пояснив, що мусульмани, як і всі інші, мають право на свободу віросповідання, однак релігійні ритуали в публічному просторі повинні бути узгоджені. Так само право на свободу віросповідання не дозволяє порушувати закони держави.
Служба державної безпеки вважає, що наразі в середовищі мусульман Латвії не поширюються повідомлення, які виправдовують тероризм або закликають до насильства.
Водночас служба зазначає, що найбільші ризики для державної безпеки може становити те, що окремі місцеві мусульмани можуть прийняти радикальну інтерпретацію ісламу, зокрема під впливом пропаганди терористичних організацій.
Останніми роками в полі зору служби потрапили кілька мусульман, які зазнали впливу пропаганди терористичних організацій. У двох випадках проти цих осіб було розпочато кримінальні провадження, які завершилися обвинувальними вироками.
Водночас рівень терористичної загрози в Латвії наразі є низьким, і наявна у служби інформація не свідчить про те, що ситуація найближчим часом може змінитися.
За словами Грасіса, хоча наразі іслам не становить значної загрози для латвійського суспільства, у майбутньому такі теми, як будівництво мечеті чи закривання обличчя, ще доведеться обговорювати.