У львівській галереї «IconArt» 4 липня відкрили вже третю авторську виставку Наталі Русецької, представниці «львівської школи» сучасного сакрального живопису. Назва «Аґапе. Від сотворення до спасіння» вказує на бажання мисткині відобразити свою візуальну інтерпретацію фактично всієї історії спасіння людства, що вміщена в Старому та Новому Завітах.
У львівській галереї «IconArt» 4 липня відкрили вже третю авторську виставку Наталі Русецької, представниці «Львівської школи» сучасного сакрального живопису. Назва «Аґапе. Від сотворення до спасіння» вказує на бажання мисткині відобразити свою візуальну інтерпретацію фактично всієї історії спасіння людства, що вміщена в Старому та Новому Завітах.
На відкритті виставки Роман Василик, завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв та викладач Наталі Русецької, зауважив, що малярці вдалося зберегти власне тендітне та світле світобачення у своїх творах і під час навчання в академії, і після нього:
«Роботи Наталі вирізняються лаконічністю, небажанням сказати чи зобразити щось зайве, вона ніби скупиться на фарби і деталі та водночас вражає простотою. Її улюблена тема ще з академії – сотворення світу. І в цій експозиції, звичайно, вона теж присутня. Пригадую ще її роботу, де Розп’яття було зображено на кухонній дошці, що і вражало, і таїло глибокі сенси. Цей твір хотіли купити колекціонери, але ми не продали його, він досі є гордістю нашої кафедри».
Нова експозиція дійсно справляє враження світле і гармонійне. Ікони ніби перетворюються у своєму суголоссі в просту історію, де глядач може діткнутися зовсім непростого богослов’я світотворення, Божого умалення та відкуплення людства. Трагізм вигнання з Раю та Розп’яття, який набуває яскравих фарб в людському, земному розумінні, в роботах Наталі Русецької ніби вказує на «марноту марнот» цього світу, проповідуючи тихе світло Божого Царства.
У анотації до виставки Маркіян Філевич, куратор галереї, зазначив: «Опрацьовуючи традиційні для християнського мистецтва сюжети, художниці вдається відійти від усталеної іконографії й витворити власну глибоку інтерпретацію кожної окремої теми. Елементи візантійської іконографії наближені до аскетичних знаків».
Також мистецтвознавець зауважив, що твори Наталі Русецької трансформують загальновідомі теми на більш особистий рівень, де важливим є тип любові «аґапе», а не «ерос» чи «філія». Саме «аґапе» ми зустрінемо в грецьких перекладах Біблії, коли буде згадано про сотворення світу, так само будуть називатися перші зібрання християн, які, подібно до Тайної вечері, прагнули поділити між собою любов дружню, єднаючу і творчу водночас. Для Наталі Русецької «Аґапе» – це алюзія на Боже Об’явлення як на цілісний акт любові, де сотворення світу і страсті Христові – здавалося б, емоційно полярні події – складають повноту богослов’я про спасіння. Можна сказати, що нова виставка в галереї «Icon-art» – це наочний приклад того, що богослов’я і сучасне сакральне мистецтво можуть співіснувати та промовляти, більше того – свіжість щойно покладених шарів яєчної темпери може оживляти тисячолітню догматику, нехай і не в канонічних зображеннях, але в щирому образі – це точно.
Виставку «Аґапе. Від сотворення до спасіння» можна оглянути до 8 серпня.