У Львівському музеї історії релігії 18 жовтня, о 16 годині, відкривається нова виставка - «Вовківщина. Втрачене/врятоване. Історія крізь призму релігійного життя».
У Львівському музеї історії релігії 18 жовтня о 16 годині відкривається нова виставка - «Вовківщина. Втрачене/врятоване. Історія крізь призму релігійного життя».
Готуючи виставку, організатори намагалися з’ясувати ситуацію зі збереженням цієї спадщини. Об'єктом дослідження стало село Вовків Пустомитівського району Львівської області. Однак упродовж багатьох століть у цієї громади складалися історичні зв’язки із сусідніми населеними пунктами: Кугаєвим, Товщівим, Жирівкою, Милятичами, Селиськом, Загір'ям. На основі церковних книг церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці УГКЦ, зокрема книг вінчань, проілюстровано ці зв’язки. Контактували парохи, мешканці створювали сімї, також і міжконфесійні. Значна частина цих документів зберігається у фондах Львівського музею історії релігії. За допомогою документів, за словами організаторів, можна частково реконструювати духовно-релігійне життя того часу. Цікавими є й інші метричні книги XVIII–XX століть, за якими можна відстежити нумерацію будинків, яка збереглася з XIX століття, деякі прізвища людей, які незмінно проживають тут вже три століття поспіль.
Організатори виставки зауважують, що саме у Вовкові у XIX столітті парохом був отець Микола Устиянович, провідник українського відродження. Тут народився його син Корнило – майбутній український художник. Сюди пішки зі Львова любив навідуватися письменник Іван Франко, а за переказами мешканців, його вагітна дружина провела у селі ціле літо.
Відвідувач зможе побачити кілька пам'яток з вовківської церкви, які потрапили до фондів Львівського музею історії релігії, коли церква була закрита. Тут вони були відреставровані й неодноразово експоновані: ікону Пресвятої Богородиці кінця XVIII століття, лампадку (на якій зберігся синьо-жовтий кутасик з передвоєнних часів), фелони, які із собою привезла громада переселенців з Томашівщини тощо. Відвідувачам буде цікаво віднайти ці села на карті розмежування володінь львівської єзуїтської колегії та конвікту сестер бенедиктинок (оригінал зберігається у Центральному державному історичному архіві Львова).
З метою збору матеріалів до виставки науковці здійснили кілька експедицій. Було виявлено традицію меморіальної скульптури у Товщеві та Вовкові (роботи майстрів села Демні Миколаївського району), які розташовані на вишуканих постаментах із багатим декором і цікавими за змістом епітафіями. Їх зафіксувала музейний фотограф Оксана Лабзіна. Експонуватимуться світлини з церкви і плебанії у Вовкові, тутешньої площі Ринок, будівлі костелу Святої Марії Маґдалини, інші. Про нематеріальну культурну спадщину можна буде дізнатися, ознайомившись із записаними відеоінтерв’ю: з нинішнім настоятелем церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці УГКЦ отцем Петром Терлецьким, внучками отців Олександра Мійського і Михайла Волинця, мешканцями села. Для експозиції отець Петро надав недавно знайдену в захристії церкви хатню ікону, а також копію ікони Ченстоховської (Белзької) Божої Матері і розп’яття, які походять із закинутого костелу Марії Магдалини.
Про цікаву традицію проведення міжнародних волонтерських таборів у плебанії Художньо-меморіального музею Устияновичів (директор Наталія Смоляна), про ту довгу й далеку дорогу дітей з Японії, Туреччини, Франції, Іспанії, інших країн, які вже п’ятнадцять років приїжджають до Вовкова і допомагають реставрувати експонати місцевої церкви – у завершальному п’ятому розділі виставки «Дорога до храму». (Попередні: «Вовків», «Сусіди», «Душпастирі», «Закарбована пам’ять»).
Куратори виставки – директорка Художньо-меморіального музею Устияновичів у селі Вовкові Наталія Смоляна і завідувачка відділу історії УГКЦ Львівського музею історії релігії Наталія Матлашенко. Це спільний проєкт двох Музеїв.
Виставку можна оглянути до кінця цього року.