Міжнародна науково-практична конференція «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання» відбулася днями у Львові, у головному корпусі НУ «Львівська політехніка».
Міжнародна науково-практична конференція «Транснаціональні сім’ї як наслідок української трудової еміграції: проблеми та шляхи їх розв’язання» відбулася днями у Львові, у головному корпусі НУ «Львівська політехніка».
У конференції взяло участь понад 100 учасників, серед них 20 прибули з-за кордону. Захід проходив у формі наукового діалогу, презентацій практичного досвіду громадських організацій і майстер-класу українських та італійських спеціалістів.
Цьогоріч організаторам вдалося зібрати навколо проблеми мігрантства різні структури: громадські, церковні, а також місцевого самоврядування.
Українську Греко-Католицьку Церкву, окрім виконавчого секретаря ПМВ УГКЦ, представляли Григорій Селещук, голова Комісії у справах мігрантів УГКЦ, та о. Богдан Тимчишин, голова Комісії УГКЦ у справах родини. У їхніх доповідях йшлося про родину, її складові, розуміння щастя, виховання дітей, проблеми і можливості в умовах міжнаціонального подружжя.
Зорема, Григорій Селещук у своїй доповіді «Виклики та адаптаційні резерви полілокальних родин українських трудових мігрантів» запропонував новий термін на окреслення вищезгаданих сімей – «полілокальна родина». Розповів про її моделі та актуальні проблеми виховання дітей у таких сім’ях.
о. Богдан Тимчишин у доповіді «Концепція щасливої родини: де і як її знайти» констатував, що «ми стаємо свідками того, як родини втрачають сенс свого життя, гублять своє щастя». Наслідком цього назвав злочинність молоді, втечу в Інтернет. За його словами, у пошуку щастя людина йде до Церкви, до Бога.
Про стратегічну роботу Церкви з міжнаціональними сім’ями трудових мігрантів розповів о. Василь Поточняк, виконавчий секретар Пасторально-місійного відділу УГКЦ (ПМВ). Він, зокрема, детально представив присутнім значення та діяльність Відділу, утвореного Синодом єпископів у 2008 році, в Україні і за кордоном. Зазначив, що ПМВ координовано займається роботою з мігрантами та їхніми родинами (Комісія у справах мігрантів), іммігрантами та біженцями (єзуїтське служіння), морським капеланством (Одесько-Кримський екзархат). У цьому йому в Україні допомагають єпархіальні та екзархальні референти у справах мігрантів та іммігрантів. ПМВ також співпрацює з духовними семінаріями та монастирями задля виховання душпастирів і монашества до місійної діяльності, з єпархіальними Карітасами, Українським католицьким університетом, Мирянською, Катехитичною, Молодіжною, Євангелізаційною комісіями задля розвитку душпастирського служіння мігрантам та їхнім родинам.
Поза Україною ПМВ задля надання духовної опіки трудовим мігрантам співпрацює з апостольськими візитаторами, апостольськими делегатами, генеральними вікаріями, пасторальними координаторами, парохами та капеланами УГКЦ у країнах перебування її вірних.
Доповідач закликав учасників зосереджуватися на окремих проблемах трудової міграції і знаходити конкретні відповіді їх вирішення, а не говорити узагальнено.
Організаторами заходу були: Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою (МІОК), Всеукраїнський благодійний фонд «Запорука», Soleterre – Strategie di Pace ONLUS. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.