Інститут релігії та суспільства Українського Католицького Універcитету 15 жовтня провів круглий стіл «Церква і вибори», участь у якому взяли представники громадських органіцій та духовенство.
«Так не повинно бути, - сказав у своєму виступі о. Павло Дроздяк, капелан Львівської міської ради. – Церква повинна стояти осторонь цих процесів».
Священик закликав вірян відмовлятися від прощ, які організовують кандидати у депутати.
«Беручи участь у таких прощах, ви одночасно берете участь у передвиборчій кампанії того політичного кандидата», - наголосив священнослужитель.
Учасники круглого столу зазначили, що під час підготовки до парламентських виборів 2012 року греко-католицькі єпископи оприлюднили спеціальне «Послання». Однак, на думку Мирослава Мариновича, цей документ не отримав у суспільстві належної уваги.
«У громадянському суспільстві законом для влади є воля народу, а у авторитарному – законом є воля влади», - зауважив він.
За його словами, через право вибору ми можемо усунути від влади тих, хто не впорався зі своїми обов’язками та запросити нову еліту. Найбільшим злом, на його думку, є утримання влади нечесним шляхом та зневіра виборців. Ще однією проблемою він назвав продаж голосів начебто під прикриттям бідності.
«Кожен виборець повинен мислити категоріями держави, а не власними інтересами», - підкреслив Мирослав Маринович.
Оксана Дащаківська, виконавчий директор ЛОГО «Комітет виборців України» наголосила, що голосування є не тільки правом, а святим обов’язком.
«Деякі думають, що продаючи голос, не грішать, а от коли проголосують не за того, хто їх підкупив, то це вже буде гріхом», - сказала вона. Найважливішим поступом у цьогорічних виборах, з її слів, є те, що вперше заговорили про продаж голосу як про гріх.
Попри те, що УГКЦ на чолі із Патріархом Святославом (Шевчуком) вбачає великий вплив Церкви на владу через голосування, отець Ігор Колісник висловився, що через дотичність до політики люди псуються.
«Кожні вибори створюють окрему касту людей – «неповерненців», - зазначив священик. – Я не бачив жодної християнської партії, некорумпованої державою».
Процитувавши Платона, священнослужитель зауважив, що влада, яка не підкоряється Богові, є звичайнісіньким згромадженням розбійників. На його думку, основне завдання Церкви – зростати духовно та піднімати мораль у суспільстві. «Християнство для мене є абсолютною вартістю, через яку викристалізовуються і моя конфесійна приналежність, і мої суспільно-політичні погляди та все інше», - додав він на завершення.
Яким чином політичні кандидати використовують церкву як інструмент впливу на політичний вибір громадян та чи звертаються у своїх передвиборчих програмах до тем духовності, учасники круглого столу дізналися із дослідження Анни Бондар із Люблінського університету. За результатами, більшість рейтингових партій у своїх програмах не висловлюються стосовно державно-церковних відносин, свободи віросповідання і духовності. Натомість про віру, Церкву і християнські цінності згадують здебільшого партії, які не мають шансу увійти до парламенту. При цьому найбільше політичних партій зверталися до категорії духовності (39%) та Церкви (22%).