У рамках нового проекту «Третій Світ», який представили МО «Дзиґа» та літературна кав’ярня «Кабінет», 21 жовтня відбулася зустріч з істориком, есеїстом, перекладачем, редактором богословської, філософської та художньої літератури Андрієм Шкраб’юком. Метою проекту є наблизити перекладача до українського читача.
У рамках нового проекту «Третій Світ», який представили МО «Дзиґа» та літературна кав’ярня «Кабінет», 21 жовтня відбулася зустріч з істориком, есеїстом, перекладачем, редактором богословської, філософської та художньої літератури Андрієм Шкраб’юком. Метою проекту є наблизити перекладача до українського читача, — розповідає з події Галина Білак.
Свою доповідь А. Шкраб’юк, як насамперед людина Церкви, а саме так він себе позиціонує, побудував на основі власного перекладацького досвіду. Попри те, що свій шлях як перекладач він почав із світської літератури, зокрема з перекладу Бруно Шульца «Цинамонові крамниці. Санаторій під клепсидрою», сьогодні весь свій час віддає церковним текстам. Він разом із Тарасом та Максимом Тимо є співорганізатором перекладацької майстерні «Трипіснець». Один із плодів їхньої праці – переклад з грецької «Літургії перед освячених дарів», який минуло річ вийшов у видавництві УКУ. Саме перекладом літургійних текстів та мелодій до піснеспівів Андрій Шкраб’юк планує займатися у найближчому майбутньому. Зокрема, за його словами, вже наступного року повинен вийти друком переклад низки богословських текстів, пов’язаних з Великоднем, а саме Літургійні тексти, які призначені для богослужінь у Страсний та Світлий тижні. У планах Андрія Шкраб’юка також видати двомовний вірменський служебний текст.
Перекладач глибоко занепокоєний тим, що величезний масив церковних текстів, а йдеться як про церковнослов’янські, так і про грецькі, вірменські твори, сьогодні не доступні українським читачам. Тривогу він висловив і з того приводу, що, на жаль, сучасна світська аудиторія не дуже цікавиться цього роду літературою, в той час, як «церковні тексти важливі тому, що навчають».
«Мені боляче усвідомлювати те, – наголосив Андрій Шкраб’юк, – що, до прикладу, гімнографія – ця щонайвищого рівня поезія, невідома пересічному українському читачеві.
У ході зустрічі А. Шкраб’юк також звернув увагу на складнощі, які характерні винятково перекладачам церковних текстів, адже їм, щоб зробити вдалий переклад, окрім ритміки самого вірша, потрібно також враховувати і особливості музичного розміру та мелодії творів. «Літургійні тексти –– це ціла культура, і потрібно пильно дбати про те, щоб не перервати її», – заявив Андрій Шкраб‘юк.