У Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові 4 квітня відкрити проект «Йов Кондзелевич. Велич і слава. Європейський контекст». Автори виставки показують високий мистецький рівень українського сакрального мистецтва ХVІІ століття, стиль і техніка якого не поступалися найкращим зразкам західноєвропейського Ренесансу.
У Національному музеї ім. А. Шептицького у Львові 4 квітня відкрити проект «Йов Кондзелевич. Велич і слава. Європейський контекст». Автор виставки Тарас Откович та продюсер Мирослав Откович мали на меті показати високий мистецький рівень українського сакрального мистецтва ХVІІ століття, стиль і техніка якого не поступалися найкращим зразкам західноєвропейського Ренесансу. Нова виставка також приурочена до 350-ліття від дня народження єромонаха-іконописця Йова Кондзелевича.
В експозиції використаний порівняльний прийом, відтак: кожну з вибраних визначних робіт українського іконописця зіставили зі схожим за сюжетом та композицією твором майстрів європейського Відродження – Тіціана, Ель Греко та Рафаеля Санті. Репринти оригінальних творів на полотні відформатовані таким чином, щоб глядач міг повноцінно порівняти техніку майстрів, відстежити впливи.
Також на виставці представлено декілька оригінальних творів Йова Кондзелевича, зокрема найбільше зацікавлень викликає Розп’яття з пристоячими, яке вважають останньою відомою роботою майстра з авторським підписом. Принагідно зауважимо, що Національний музей у Львові має чи не найбільшу збірку творів єромонаха-іконописця, з яких найбільший скарб українського сакрального мистецтва ХVІІ століття – Богородчанський іконостас. До того ж, було попередньо анонсовано, що у травні музей планує вперше представити ще одну відреставровану масштабну роботу Йова Кондзелевича – Вощатинський іконостас ХVІІ-ХVІІІ століть.
На питання, як монах, живучи у затворі, міг досягнути вражаючої подібності з творами таких відомих митців, як Рафаель Санті, Тіціан, Ель Греко, Тарас Откович відповів, що на той час популярними взірцями для українських іконописців були гравюри у друкованих виданнях різноманітної богослужбової літератури. Проте з гравюр майстер міг запозичити композицію, а от об’єм та грамотно підібрана кольорова гама – тут вже треба віддати шану геніальності автора.
«Йов Кондзелевич народився у Жовкві, але більшу частину свого життя провів у Хрестовоздвиженському монастирі в Луцьку, — розповів про особливість життєвого шляху майстра Тарас Откович, кандидат мистецтвознавства, дослідник творчої спадщини Йова Кондзелевича. – Варто сказати, що певний час йому навіть вдавалося поєднувати активну іконописну роботу із завданнями ігумена обителі. Збережені відомості, що вже будучи 80-літнім старцем, він все одно продовжував писати і працював зі своїми співбратами-учнями. Про Йова Кондзелевича залишилося дуже мало інформації, але його твори вражають настільки, що, порівнюючи їх з творами всесвітньо відомих митців, можна собі тільки уявити, яким би він був відомим, якби жив і творив у тогочасній Італії чи Іспанії».
На думку мистецтвознавців, унікальним досягненням Йова Кондзелевича є збереження тонкої межі, де ікона вже дорівнюється до світського західноєвропейського живопису, але все ще зберігає молитовне та споглядальне навантаження візантійської традиції. Образотворча форма майстра досягає якісної вершини, проте ще не стає самоціллю, залишаючи простір для змісту ікони, тобто – для Бога. До того ж, за словами поціновувачів, лики святих у творах єромонаха набувають українських рис. Таким чином творячи та виокремлюючи водночас унікальні типажі українського сакрального мистецтва, якому, на відміну від візантійської строгості та західноєвропейського натуралізму, властиві теплі кольори, м’яка тональність ікони, що не повчає, але співпереживає з любов’ю. Можна сказати, що школа Йова Кондзелевича — це школа високого гуманізму та віри в людину.
Під час відкриття мистецького проекту було зазначено, що цією подією Національний музей у Львові розпочинає цілу низку заходів, приурочених до 350-ї річниці від дня народження видатного українського іконописця.