У храмі Храмі Різдва Пресвятої Богородиці 13 травня, о 19:00, відбудеться спільна молитва вервиці до Пресвятої Богородиці з нагоди 45-ї річниці замаху на Святого Івана Павла ІІ.
Молитва проходитиме з обходом навколо храму в межах відзначення 25-ї річниці візиту Святого Івана Павла ІІ до України — події, яка стала особливою для мільйонів українців і залишила глибокий духовний слід в історії нашої держави.
Організатори запрошують усіх охочих долучитися до спільної молитви, єдності та духовного спогаду про Святого Івана Павла ІІ.
13 травня 1981 року стався один із найгучніших замахів ХХ століття — спроба вбивства Папи Римського Івана Павла ІІ.
Як нагадує Історія без міфів, під час традиційної аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані Папа, який рухався у відкритому автомобілі, був поранений кількома пострілами з пістолета. Він утратив багато крові, але вижив. Стрільцем виявився Мехмет Алі Агджа — турецький ультранаціоналіст, член радикального угруповання «Сірі вовки» і раніше засуджений за вбивство.
Хоча сам Агджа спершу заявляв, що діяв самостійно, вже невдовзі з'явилися численні ознаки того, що за замахом стояли спецслужби Східного блоку, зокрема болгарська розвідка, яка тісно співпрацювала з КДБ СССР. Ватиканський аналітик Джордж Вайґель назвав це частиною масштабної операції, що мала на меті фізично усунути Папу — польського єпископа, який відкрито підтримував рух «Солідарність» та кидав ідеологічний виклик совєтській системі.
Іван Павло ІІ, на думку керівництва СССР, міг стати ключовим фактором краху комуністичного контролю над Центральною Європою. У Москві його діяльність вважали прямою загрозою. У секретних архівах Служби безпеки Болгарії було виявлено сліди координації з радянськими кураторами щодо стеження за Папою.
У 2006 році комісія італійського парламенту офіційно визнала: замах було організовано совєтським КДБ через структури союзних країн Варшавського договору. Водночас прямих доказів наказу з Москви досі не оприлюднено.
Через два роки після замаху Папа відвідав Агджу у в’язниці та публічно простив його. Цей жест зробив подію ще символічнішою: жертва замаху, ймовірно інспірованого наддержавою, демонструє особисте милосердя.