У Львові утворили оргкомітет зі спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому

У 90-х рр. двічі створювався організаційний комітет, однак проекти пам’ятника не були реалізовані, а самі комітети давно припинили свою роботу.

ЛЬВІВ – Виконавчий комітет Львівської міської ради 12 лютого затвердив рішення про утворення організаційного комітету зі спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому. Про це повідомляє ЗІК.

За словами заступника міського голови Львова Василя Косіва, у 90-х рр. двічі створювався організаційний комітет, однак проекти пам’ятника не були реалізовані, а самі комітети давно припинили свою роботу.

Відтак, до мерії звернувся Архиєпископ Львівський УГКЦ владика Ігор Возьняк з відповідною ініціативою. До складу нового організаційного комітету включили представників Церкви, громадськості та посадових осіб і депутатів. Загалом, пропонується 23 особи. Вони мають розробити план заходів зі спорудження пам’ятника та забезпечити відповідну координацію роботи.

Довідка РІСУ: Митрополит Андрей Шептицький (1901-1944). Упрoдовж 44-років очолював Українську Греко-Католицьку Церкву в період двох Світових воєн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський.

Народився 22 липня 1865року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали франкомовними римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він вирішує повернутися до свого коріння і стати ченцем Василіянського чину, щоб служити "селянській", як її називали в той час, Греко-Католицькій Церкві.

У віці 36 років Андрей Шептицький, обдарований надзвичайними духовними харизмами, стає Главою Греко-Католицької Церкви. Він невтомно трудиться, щоб примирити різні етнічні групи, і залишає по собі багату спадщину творів на тему суспільних проблем і духовности. Розробляє нові методи служіння. Засновує чин Редемптористів та монастирі Студійського Уставу в Україні та інші релігійні згромадження. Він стає фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надає грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам.

Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, в тому числі і багатьох православних християн, а також піонером в екуменізмі.

Він опанував єврейську мову настільки добре, що міг спілкуватися з євреями. Під час його душпастирських візитів у міста єврейські громади зустрічали його з Торою. За роки нацистської окупації він переховував у своїх палатах сотні євреїв. У цей період Митрополит пише пастирського листа "Не убий", який став сміливим протестом проти звірства нацистів.

Митрополит Андрей помер 1 листопада 1944 року. Зараз  триває процес його беатифікації.