Протягом чотирьох днів, 6-9 червня, в УКУ у Львові проходив Міжнародний форум «Подолання насильства та сприяння культурі діалогу: вивчення досвіду країн Центральної та Східної Європи».
Протягом чотирьох днів, 6-9 червня, в Українському Католицькому Університеті у Львові проходив Міжнародний форум «Подолання насильства та сприяння культурі діалогу: вивчення досвіду країн Центральної та Східної Європи».
Представники України, Німеччини, Польщі і Російської Федерації поставили собі за мету передусім почути біль тих, хто страждав на цій землі у час, коли зіткнулися у герці два тоталітарні режими. А розуміння різних досвідів насильства полегшує пошук шляхів подолання його наслідків. Спілкуючись у групах, оглядаючи музейні експозиції, беручи участь у спільних молитвах, учасники Форуму формували атмосферу діалогу та вчилися розуміти одне одного.
На відкритті Форуму президент Інституту релігії і суспільства УКУ Мирослав Маринович наголосив на важливості духовної складової міжнародної зустрічі представників різних націй і різних віросповідань.
Форум складався з чотирьох умовних блоків, які визначали тематику праці міжнародної групи учасників: «Львів як місце зустрічі й викликів пам’яті», «Тюрма на Лонцького як дзеркало різних досвідів насильства в Україні», «Репресії та переслідування очима жертв», «Як навчитися від інших і вибудувати європейську пам’ять?». Зі своїми свідченнями про переслідування перед учасниками Форуму виступили учасник націоналістичного руху, воїн дивізії «Галичина», багатолітній в’язень ҐУЛАҐу й учасник Кенгірського повстання Іван Мамчур та учасник Руху опору 70-х років, двічі засуджений в’язень ҐУЛАҐу Зорян Попадюк.
Духовна частина заходів передбачала щоденні молитви згідно з різними християнськими традиціями, а також за ісламською та юдейською традиціями. Відбулося вшанування жертв політичних репресій, в’язнів концтаборів і львівського ґетто біля відповідних пам’ятників і меморіальних знаків у різних частинах міста Лева.
Дидактична частина заходів передбачала екскурсії і навчальні семінари – зокрема, в музеї «Тюрма на Лонцького». Окремий день був присвячений формату «відкритого простору», де представники різних країн обговорювали свої враження і шляхи подолання конфліктів. Важливим також був Круглий стіл: «Як подолати спадок насильницької історії? Яке має бути ставлення до вини? Досвід і перспективи», в якому взяли участь редактор культурологічного журналу «Ї» Тарас Возняк, співробітниця Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» Анна Медведовська, програмний директор Кримського Дому Алім Алієв і згаданий уже президент Інституту релігії і суспільства УКУ Мирослав Маринович.
Російські учасники Форуму були формально запрошені співорганізаторами з Німеччини. На вимогу української сторони, вони представляли лише ті суспільні кола Росії, які критично ставляться до антиукраїнської політики путінського режиму. Це, зокрема, правозахисна організація «Меморіал» і «Преображенское братство».
Згадуючи про їхню участь, директор Фундації Максиміліана Кольбе д-р Йорг Люєр відзначив: «Ми радіємо, що представники Російської Федерації не злякалися приїхати до Львова і готові спілкуватися про культуру діалогу і досвід подолання насильства у Європі... Спочатку мої очікування були досить скептичні, адже подібний форум ми робимо в Україні вперше за участі різних дослідників, викладачів, науковців. Але мої побоювання не справдилися. Усе, що відбувалося у Львові, – чудова організація заходів ІРС УКУ, конструктивний діалог – спонукають до найвищої позитивної оцінки цього Міжнародного форуму».
Своєрідним підсумком усіх заходів Форуму можна вважати твердження М. Мариновича: «Стан фактичної війни з Росією, в якому перебуває Україна сьогодні, не виключає потреби осмислювати причини насильства й шукати коріння нинішніх проблем у минулому. А ми, християни, маємо осмислювати історію не задля того, щоб примножувати ворожнечу, а для того, щоб виконати заповідь Христа - бути миротворцями».
Організували форум Інститут релігії і суспільства УКУ (Україна), Фундація Максимілліана Кольбе (Німеччина) та альманах «Więż» (Польща) за фінансової підтримки Фундації „Renovabis” (Німеччина).
Світлини автора