У жовтні відбудеться спільна зустріч з польськими колегами, де буде визначено наступний етап та об’єм робіт.
Як повідомила у коментарі Tvoemisto.tv начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко, роботи тут почали ще у 2007 році.
«Роботи виконуються поступово. Цього року реставрували фрески Яна Генріка Розена у вівтарній частині та центральній наві. Фінансує це Міністерство культури Польщі. На об’єкті працюють спільно українські та польські реставратори. З нашої сторони це Інна Сорохтей та Руслана Герман. Керує реставрацією Павел Баранецький з Варшавського університету», – розповіла Лілія Онищенко.
За її словами, у жовтні відбудеться спільна зустріч з польськими колегами, де буде визначено наступний етап та об’єм робіт.
«В основному по фресках все завершено, але ми плануємо зробити цього року ще підлогу до церкви від вулиці Краківської. У наступні роки можливо проведемо реставрацію дерев’яної стелі», – зазначила начальниця управління охорони історичного середовища.
Нагадаємо, минулого року урочисто відкрили подвір’я Вірменського Собору, де завершився капітальний ремонт, який розпочався ще у 2015-му році.
Довідка
Вірменський катедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці – єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні. Храм збудовано у другій половині XIV століття (1363—1370 роки) майстром Доре, і була громадським і релігійним центром вірмен у Львові.
Навколо церкви склався ансамбль споруд – дзвіниця (1571 рік), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття).
Після пожежі 1712 року інтер’єр набуває барокового характеру. Під час реставрації 1908—1927 років, замість розібраних житлових будинків з боку вул. Краківської розпочато будівництво західної вхідної частини, а стіни апсид декоровано стилізованими елементами, запозиченої з давньовірменської архітектури.
В радянський час Вірменський собор був закритий. Спочатку тут було розміщене фондосховище Львівської картинної галереї, а з 1953 року — музею імені Леніна. В січні 2000 року церкву повернули вірменській громаді.