Директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко розповів журналісту РІСУ про спільну роботу із різними релігійними організаціями в області, про те, чим Церква може допомогти суспільству і чому не може бути «титульної» Церкви.
— Держава в нас поліконфесійна, це об’єктивний факт. В нашій області ситуація саме така. Всі конфесії йдуть на співпрацю із державою в тій мірі, в якій така співпраця можлива в їхньому світогляді. Дехто співпрацює активно, дехто вважає, що держава взагалі на може втручатися в діяльність конфесії і не вимагає від держави якоїсь уваги. Кожна релігійна течія вибудовує свої власні стосунки із державою. Головне – у нас все має бути в рамках закону, порушень немає ані з боку держави, ані з боку зареєстрованих релігійних організацій.
Громадські організації, політичні партії, громадяни, які є атеїстами, толерантно ставляться до всіх релігій, незважаючи на емоційно напружену атмосферу в суспільстві – ми переживаємо революцію, постреволюційний період, війну. Вважаю, Церква відіграла саме позитивну роль суспільного «запобіжника»: там, де держава не змогла знайти шляхи примирення, на допомогу прийшли Церкви.
У тяжкі часи, коли йде війна, нам вдалося консолідувати релігійні організації довкола спільного горя, трагедії – це поховання невідомих солдат на Кушугумському кладовищі. Під час траурної церемонії відбуваються два молебні – один проводить УПЦ (згідно з канонами, ця Церква не може проводити спільну з іншими Церквами молитву), другий – спільний молебень інших християнських Церков (УПЦ КП, РКЦ, УГКЦ). Присутні під час траурних заходів і представники мусульманської релігійної громади.
Загалом, у Запоріжжі представлені три великі релігійні блоки – християнські Церкви, мусульмани й рідновіри. Усі співпрацюють, з усіма ми проводимо спільні заходи. Найпотужнішими минулого року були: спільно з УПЦ – благодійний концерт за участю дружини Президента Марини Порошенко в рамках акції «Любов милосердствує». З Радою християнських Церков (це неформальне об’єднання, в його заходах беруть участь і мусульмани, без голосування бувають присутніми представники Московського патріархату) провели багатотисячний «Марш за життя від зачаття» в рамках всесвітньої діяльності Церков. В Марші взяли участь і мусульмани, і представники Вірменської Апостольської Церкви. Також спільно святкували Різдво Христове на центральній площі міста Запоріжжя. У цих заходах взяли участь не лише релігійні організації, а й національно-культурні товариства – і татари, і араби, і євреї, і багато інших.
Нас запрошують і ми беремо участь в зібраннях мусульман. На жаль, досі не вирішено головне питання – щодо будови мечеті в Запоріжжі. Проблема в місці, як його вибрати, щоб було зручно всім.
— Чи всі релігійні організації забезпечені спорудами, приміщеннями?
— На жаль, раніше проблема з виділенням місць для будови церков носила системний характер – деяким конфесіям систематично відмовляли. Останні два роки ми маємо позицію – всі, хто може побудувати храм, отримають землю і його будуть. І держава має цьому сприяти. Минулого року ми активно спілкувалися з цього питання із представниками УПЦ КП та УГКЦ, які мають найменше храмів. Сприяємо в пошуку місць для будови, допомагаємо консультаціями фахівців.
Безперечно позитивною є діяльність обласної ради церков і релігійних організацій при голові облдержадміністрації, до якої входить абсолютна більшість організацій, яка традиційно збирається навесні. На ній обговорюються загальні питання, які стосуються всіх. Жодна пропозиція, якщо вона вкладається в рамки нашої компетенції, не отримає відмови. Якщо це не в нашій компетенції – допомагаємо знайти тих, хто може проблему вирішити.
Проходить багато заходів різних конфесій за межами храмів – ходи, марші, молебні на головній площі обласного центру, проща територією області… Ми допомагаємо, не нав’язуючи державної точки зору на релігійну діяльність. Адже, слід нагадати, Україна – світська держава, релігія відокремлена від держави, державного управління.
— У травні минулого року пройшло перше богослужіння в приміщенні Німецької лютеранської церкви в Бердянську. Це дуже красива споруда, справжній пам’ятник історії. Її закрили в 30-х роках минулого сторіччя, і ця будівля – одна з небагатьох справді старовинних церков області. Як відбулося її повернення релігійній громаді?
Відповідно до цього розпорядження, виконком Бердянської міськради своїм рішенням від 25.04.2007 №220 передав, а 11.05.2007 зареєстрував за вказаною релігійною громадою цей комплекс споруд.
На сьогодні вказаний комплекс споруд є власністю релігійної громади, там проводяться відновлювальні роботи. Нам відомо, що у громади склалися проблеми з отриманням права власності на земельну ділянку, на якій знаходяться вказані споруди. Але це вирішується громадою відповідно до законодавства — вона підготувала пакет документів, решта повинна бути подана після отримання від відповідних органів документів. Головна проблема у цьому питанні — влада Бердянська досі не подала до Міністерства культури України відповідну документацію. Якщо це було б зроблено, питання було б давно вирішено. До речі, консультацій з цього питання у облдержадміністрації громада попросила тільки в цьому році — тиждень тому.
— Чи є в області приміщення, які колись належали церковним громадам і досі їм не повернуті?
— Треба сказати, що облдержадміністрація безумовно виконає свій обов'язок і передасть релігійним організаціям усі права на колишнє культове майно, якщо воно становить державну власність.
Єдиною культовою спорудою, на яку зараз претендує релігійна громада, це приміщення колишньої караїмської кенаси у Бердянську. На неї претендує місцева юдейська громада. Крім неї претендентами виступає Бердянська міська рада та спортивна школа «Спартак». Існує питання щодо власності вказаної споруди, так як облдержадміністрація може розпоряджатися лише державною власністю. Якщо приміщення буде визнано комунальною власністю, то це стане виключно питанням органу місцевого самоврядування. Крім того , є проблема правонаступництва — не дивлячись на схожість віровчення караїми не є юдеями. У Бердянську є представники караїмської громада і треба також брати до уваги їх бажання чи небажання передавати свою колишню культову споруду.
Всього ж з 1991 року в Запорізькій області релігійним громадам було повернуто 47 культових споруд: 40 храмів — парафіям Української Православної Церкви, три — парафіям Української Православної Церкви Київського Патріархату, один молитовний будинок — громаді Євангельських Християн Баптистів, комплекс будівель — Німецькій євангелічно-лютеранській громаді та дві синагоги — Запорізькій юдейській громаді "Яхад" і Мелітопольській юдейській релігійній громаді.
На сьогодні залишилися непереданими 11 культових споруд. На ці споруди претендентів поки що немає і вони використовуються не за призначенням або взагалі не пристосовані для використання.
— Буквально в один день я почула як Вас похвалили та на Вас пожалілися. Я розмовляла із архиєпископом Лукою, який нарікав на упереджене ставлення до УПЦ (МП), на те, що йому не дозволили проводити заходи в приміщенні Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Горького. А Духовна рада християнських церков (за підписом шістьох керівників церков) розповсюдила подяку за допомогу в організації проведення різдвяних свят.
— Я не можу не дозволяти комусь щось проводити. Владика Лука – людина поважна, яка розбудувала свою релігійну організацію, керує нею в складні часи, і керує успішно. У Запорізькому обласному художньому музеї відкрилася виставка дитячого малюнку „Краса Божого світу” – і цей захід провів саме владика Лука. Проводить він заходи і у філармонії, і в бібліотеці. Якщо ж йде мова про «Російський центр» в приміщені бібліотеки ім. М. Горького, то так, замість пропагандистської «хатинки русского міра» там зараз діє центр національних культур «Сузір’я». Працюють представники всіх національностей, вони отримали можливість спілкуватися, обговорювати різні питання, планувати діяльність.
Я не можу утискати жодну конфесію, жодну Церкву, бо це незаконно, це підсудна справа. До того ж, були в нас і представники ОБСЄ, відвідували усі релігійні організації, жодних документів з їхнього боку про якісь негаразди я не бачив.
Інша справа – ми не будемо жодній Церкві надавати титульного значення. У нас є спірні питання між Церквами, у нас тут не «сад Едемський». Громадяни рівні за Конституцією, в тому числі і в праві на віру. Всі релігійні організації отримають рівну увагу від обласної влади. Не буде більше традиції: «один диктатор, одна партія, одна Церква».
Немає у нас в області конфліктів через майно, через перехід громад з одної конфесії до іншої… І це, в першу чергу, здобуток мудрих дій очільників Церков, які розуміють важливість недопущення інцидентів у прифронтовій області.
Ми запрошуємо до співпраці з нами та між собою всіх. Зокрема, днями відбулася сота міжконфесійна молитва за мир в Україні, за спасіння людей та благословення керівників держави, міста та області, яка проходить кожної неділі на площі перед будинком Запорізької обласної держадміністрації.