У Норвегії були виявлені руїни 1200-річного язичницького храму древніх скандинавських богів, таких як Тор і Одін.
Норвезькі археологи підкреслюють, що це — рідкісна знахідка епохи вікінгів, побудована за кілька століть до того, як християнство стало панувати в регіоні, повідомляє НВ.
Археологи кажуть, що велика дерев’яна будівля — близько 14 м в довжину, 8 м в ширину і до 12 м у висоту — попередньо датується кінцем восьмого століття і використовувалася для поклоніння і жертвопринесення богам під час сонцестояння в середині літа і в середині зими.
«Це перший норвезький храм, знайдений в країні», — сказав археолог Сорен Дінхофф з Університетського музею Бергена.
«Ми вперше знайшли один з цих дуже незвичайних, дуже гарних будинків. Ми знаємо їх зі Швеції, і ми знаємо їх з Данії … Це показує, що вони також існували в Норвегії», — додав учений.
Норвежці почали будувати ці великі «будинки богів», як їх називають, в шостому столітті. Будинки богів були набагато складніше простих місць, часто на відкритому повітрі, які раніше люди використовували для поклоніння давньоскандинавським богам.
«Це більш сильний вираз віри, ніж всі маленькі культові місця. Ймовірно, це якось пов’язано з певним класом суспільства, який збудував їх як справжнє ідеологічне шоу», — пояснює Дінхофф.
Залишки будинку бога в Осе відносяться до 8 століття, коли в цьому районі почала домінувати елітна група багатих сімей — відмінність виникла, коли скандинавські суспільства почали взаємодіяти зі спільнотами Римської імперії і німецькими племенами. Цікаво, що будинок богів в Осі був побудований за зразком християнських базилік, які мандрівники бачили в південних країнах.
В результаті, зазначив Сорен Дінхофф, давньоскандинавські храми мали характерну високу вежу над скатної дахом, яка була копією веж ранніх християнських церков.
Хоча дерев’яного будинку вже давно немає, збережені отвори в стовпах демонструють його форму, в тому числі круглі центральні стовпи його вежі - дуже своєрідне архітектурне рішення, яке використовувалося тільки в будинках богів.
Про призначення стоянки свідчить також скупчення ям для приготування їжі, де готували їжу для релігійних свят, і численні кістки — останки жертвоприношень тварин. Церемонії проводилися в будинку бога в дні важливих свят, таких як сонцестояння в середині літа і в середині зими — найкоротша і найдовша ночі в році відповідно.
М’ясо, напої і іноді дорогоцінні метали, такі як золото, пропонувалися дерев’яним фігуркам всередині будівлі, які представляли древнескандінавскіх богів — зокрема, Одіна, Тора і бога родючості Фрейра, яким зазвичай поклонялися. Оскільки боги могли приймати святкову їжу тільки в символічному вигляді, фізичної їжею і питвом насолоджувалися самі вікінги.
«У вас було б гарний настрій, багато їжі і багато пиття. Я думаю, вони добре проводили час», — сказав Дінхофф.
Подальші дослідження дозволили виявити, що будинок був серед язичницьких будівель, зруйнованих в той час. «Було б ідеально, якби ми могли це пояснити, але поки ми далекі від розгадки», — додав учений.