"Єдиним можливим варіантом завершення світової кризи є дезінтеграція російської імперії. Захід цього панічно боїться. І тому путінський режим існує не лише тому, що російський народ його підтримує, а й тому, що Захід боїться занепаду російської імперії й того, що ядерна зброя може опинитися в неконтрольованих руках", – вважає проректор УКУ, правозахисник Мирослав Маринович.
В інтерв’ю Олександру Панасюку для Мережі захисту національних інтересів ANTS Мирослав Маринович, український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи розповів про те, чому Росія не зможе існувати без України, як використовувати потенціал України на світовій арені, які пріоритети має поставити перед собою Україна після перемоги.
Повну версію інтерв’ю дивіться на Facebook-сторінці Мережі захисту національних інтересів ANTS.
Ключові тези Мирослава Мариновича з розмови:
- Ми би не могли уникнути цієї війни, якщо хочемо будувати свою державу. Українська держава і добросусідство з імперською Росією – взаємосуперечні.
- Дуже часто Путіна називають божевільним через те, що він пішов на таку військову авантюру. Але з погляду імперця, яким є Путін, це було необхідно. Росія як імперський проєкт не виживе без України.
- В Україні перебуває легітимізація імперської Росії. Доки Росія має у своєму складі Україну, доти Київська Русь є початком російської державності, а хрещення Русі є внутрішньою подією Росії. Тому працює все те обгрунтування, зроблене Петром I і Катериною II, що російська імперія легітимно відраховує своє існування від початків Київської Русі. Без України Росія втрачає право називатися Росією. Росія тоді перетворюється на Московію.
- У російській еліті спрацьовує інстинкт, який описується приказкою: «Знає кіт чиє сало з’їв». Росія добре усвідомлює, що без України вона не може бути імперією. І цей інстинкт повернути Україну і тримати її в покорі, працює. Тому Росія має цю зверхність злодія, який вкрав щось в іншої людини й зневажає її за те, що він мав можливість це зробити.
- Якщо Україна увійде в Європейський союз, то спричинить його реорганізацію. Те саме відбуватиметься НАТО.
- Україна не може повірити в те, що вона може стати центром, який визначатиме процеси в усьому східнослов’янському просторі. Вона все ще мислить інерційними категоріями: ми маємо попросити Європу, випросити щось і заспокоїтись, коли нам Європа щось дасть. Нам потрібно стати суб’єктами своєї долі і визначити європейську ідею нинішнього часу.
- Ми не можемо говорити весь час, що Росія погана. Так, Росія погана, вона є нашим ворогом. Але європейське серце ми не завоюємо тим, що будемо постійно тицяти пальцем в бік Росії. Нам потрібно шукати розв’язки для світу, пропонувати нові моделі світового порядку, де Україна буде включена, як один з важливих елементів.