В тимчасово окупованому Сімферополі почала руйнуватися караїмська кенаса. Храмову будівлю відкрили після реставрації у травні 2023 року, проте зараз фасад вже потребує ремонтних робіт.
Про це повідомили активісти видання "Голос Криму", передає УП Життя.
Реконструкція інтер’єру та ремонт фасаду кенаси відбувся ще у 2017 році на замовлення російського "державного комітету охорони культурної спадщини республіки Крим". У 2022 році місцева влада оголосила завершення "реставраційних робіт" та, нібито, відновлення "історичного вигляду" будівлі й території навколо.
За словами активістів, керівник дирекції централізованого обслуговування та розвитку установ галузі культури Криму Максим Сорока, переконує місцевих, що ситуація знаходиться під контролем "міністерства культури Криму". Руйнування, на його думку, "не стосуються конструктивної частини будівлі".
Історія караїмської кенаси
Молитовний будинок – караїмську кенасу – спорудили у 1896 році. Основним будівельним матеріалом став камінь, що добувався на берегах річки Бодрак. Вівтар сімферопольської кенаси відрізнявся від інших тогочасних храмів: через особливості рельєфу він був повернутий в бік Мекки, а не до Єрусалиму.
В 1930 році кенасу закрили, натомість в будівлі працював караїмський клуб. Він проіснував три роки, потім храм перебудували і частково прибрали внутрішнє і зовнішнє оздоблення.
З 1936 року в будівлі кенаси розташовувалася редакція радіомовлення Кримського телерадіоцентру, з перервою на роки німецької окупації Криму у 1941-1944 роках під час Другої світової війни. Після здобуття Україною незалежності у 1991 році громада караїмів намагалася відновити право на користування будівлею.
7 жовтня 2012 року на третьому поверсі будівлі, переданому громаді, відбувся перший за понад 80 років молебень. Вже наступного року ДТРК "Крим" передала усю будівлю громаді.
"У 2014 році створена російськими окупантами "рада міністрів республіки Крим" своїм "розпорядженням" №667-р від 15 липня передала будівлю кенаси сімферопольській караїмській релігійній громаді "Чолпан"; восени того ж року парафіяни відремонтували один з кабінетів на першому поверсі споруди для богослужінь", – розповіли у "Голос Криму".
Реставрація з 2017-2018 років коштувала росіянам 130 мільйонів рублів (близько 65 мільйонів гривень). Спонсором робіт виступили представники "федеральної цільової програми з розвитку Криму". Тоді "реставратори" не відновили дві бані на даху й шестикінчасту зірку на фронтоні. Також демонтували оригінальні різьблені двері та оригінальні віконні грати.
Хто такі караїми
Караїми – це тюркський корінний народ України. Вони проживають на території Кримського півострова починаючи з XIII століття. Раніше великі поселення караїмів існували у містах Галичини, в Луцьку, Києві, Одесі.
Як розповідають журналісти Ukraïner, нині залишилося близько 1000 представників цього народу. Й більшість з них проживає на території тимчасово окупованого Криму.
"Стрижнем караїмської спільноти є їхні вірування: вони визнають Тору, відмовляючись від її догматичних трактувань релігійними установами, бо вважають, що інтерпретувати Святе Письмо має той, хто його читає", – пояснили у видання.