Сьогодні ми стали свідками освячення першої в Україні підземної християнської базиліки, яка у своїй архітектурі, у своєму мистецькому задумі, навіть у своєму будівництві, є великим гімном Воскресінню Христовому.
Про це сказав Глава УГКЦ Святослав 22 серпня, у день пам’яті блаженного Симеона Лукача та освячення храму, збудованого на його честь, у Старуні на Прикарпатті, передає Департамент інформації УГКЦ.
Під час Архиєрейської Божественної Літургії з Чином освячення головного храму Відпустового центру Блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні з Главою УГКЦ співслужили Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, а також єпископи УГКЦ з України та з-за кордону та численне духовенство.
У своїй проповіді Глава УГКЦ зазначив, що новозбудований храм Блаженного Симеона Лукача у Старуні, "є ніби іконою воскреслої Української Греко-Католицької Церкви, яка вийшла з катакомб переслідувань і принесла надію українському народові".
Блаженніший Святослав нагадав, що саме у Старуні народився, служив і завершив своє земне життя блаженний священномученик Симеон Лукач — єпископ підпільної УГКЦ, який пройшов роки каторги та переслідувань.
Патріарх також звернув увагу на унікальні особливості цього святого місця: «Під престолом б’є жила живої води, яку будівельники назвали „сльозами Симеона“. І звідси цей підземний струмінь води випливає на цю площу, яка огортає сьогодні численних паломників».
Після Літургії до вірних звернувся також Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас: «Я бажаю, щоб цей паломницький і відпустовий центр Блаженного Симеона Лукача став надією для кожного, хто сюди прийде, щоб ми скромними кроками йшли до Бога — Світла нашої надії», — побажав він.
Старуня на Івано-Франківщині — невелике прикарпатське село, яке стало одним із духовних сердець Української Греко-Католицької Церкви. Саме тут розвивається Відпустовий центр блаженного священномученика Симеона Лукача.
Департамент інформації УГКЦ зібрав 7 цікавих фактів про це унікальне місце паломництва на Прикарпатті.
1. Найбільший хрест в Україні з каплицею всередині
На вершині пагорба у Старуні височіє 25-метровий металевий хрест завширшки 14 м. Завдяки підсвітці його видно за десятки кілометрів, особливо вночі.
Під хрестом розташована каплиця Пресвятої родини, де прочани можуть побути в тиші та помолитися. Монтаж цього хресного знамення розпочався у вересні 2020 року. Хрест виготовляли у Дніпрі, далі конструкцію перевезли до Старого Самбора на Львівщині, а згодом — до паломницького центру «Симеон Лукач».
2. П’ять храмів УГКЦ в одному селі
Старуня має унікальну духовну спадщину — тут одночасно діє п’ять храмів УГКЦ:
Так, невелике село стало справжнім духовним осередком Української Греко-Католицької Церкви.
3. Нічні чування з єпископами УГКЦ
Щомісяця 29 числа у Старуні проходять нічні чування, які щоразу очолює інший єпископ УГКЦ. Завдяки цій практиці Старуню вже відвідало понад десяток владик, що разом із вірними молилися за Україну, Церкву та прочан.
4. Собор, що «виростає з пагорба»
Архітектурна концепція нового собору Блаженного Симеона Лукача символічна: нава храму заглиблена в землю — як знак таємної молитви, а вівтарна частина «виростає» вгору, символізуючи воскресіння Церкви після переслідувань.
Фасад споруди нагадує постать Симеона Лукача з розпростертими руками, які запрошують в «обійми молитви». Всередині храм зможе вмістити понад 2 000 осіб. Підлога має нахил, щоб усі паломники добре бачили богослужіння.
В окремій каплиці зберігатимуться мощі блаженного Симеона, а поруч із храмом планують облаштувати гору Вервиці для молитовних розважань.
5. Храм із видом на гори та скляним іконостасом
Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці у Старуні поєднує духовність із сучасною архітектурою. Його особливість — скляний іконостас. 29 квітня 2023 року, у 5-ту річницю візиту Блаженнішого Святослава до Старуні, відбулося освячення цього храму для паломників. Завдяки великій панорамній стіні віряни під час перебування у храмі мають можливість милуватися краєвидом гір і небом.
6. Сад новомучеників із QR-кодами
На території центру закладено унікальний сад, у якому кожне дерево присвячене українському новомученику за віру. Біля дерев встановлені таблички з іменами та QR-кодами, що ведуть до короткої історії життя.
«Сад перемоги» заклали 27 червня 2022 року, у 21-шу річницю проголошення блаженних новомучеників УГКЦ святим папою Іваном Павлом ІІ. Тоді висадили 35 фруктових дерев — яблунь і груш, які символічно вшановують пам’ять святих.
Сад поділений на три частини:
центральна — дерева, присвячені святому папі Івану Павлу ІІ і Станіславівським новомученикам: владикам Григорієві Хомишину, Іванові Слезюку та Симеонові Лукачу;
інші — на честь усіх українських блаженних священномучеників;
окремо — дерева, присвячені ісповідникам віри та світочам Церкви, за канонізацію яких вірні нині моляться.
7. Освячення місця під собор під час масованої ракетної атаки
10 жовтня 2022 року, під час масованої ракетної атаки на Україну, відбулося освячення місця під будівництво собору. Попри повітряну тривогу, богослужіння завершили, а перший ківш землі заклали як знак непереможної віри, сильнішої за будь-які випробування.