Старовинні вироби, які роками покривалися пилом у закутках монастиря, крипти та підвалів – знову стали доступними для перегляду всіх поціновувачів історії храму Непорочного Зачаття Пресвятої Богородицi.
Завдяки небайдужим волонтерам проекту "1743", відновлена не тільки історична цінність, але й естетична краса. Як зазначає один із волонтерів Назар Куцик, вони вивезли приблизно 15 вантажівок сміття, пише "Місто" з посиланням на "РАІ".
Найдивовижніше те, що серед купи сміття та попелу, було знайдено надзвичайно цінні знахідки: металеві свічники, канделябри, лампадки, які згодом були представлені на Великодній виставці, що відбулася 2 травня.
Руки ангелів та частину статуй, які були представлені на виставці, вважаються роботами Йогана Пінзеля. Їх знайшли під час прибирання крипти.
За словами Назарія Куцика, одного із ініціаторів відновлення історичних цінностей часів Миколи Потоцького, це перша мистецька експозиція у стінах Костелу 18-го століття за роки незалежності України.
"На вас чекають старовинні вироби знайдені просто серед сміття у різних закутках монастиря, крипти та підвалів. Наша команда плідно працювала над тим, аби відновити та дати цінним знахідкам друге дихання. Аби загублена історія знову ожила. Ми страшенно цим пишаємось! Розділімо цю маленьку перемогу разом", – відзначив Куцик на Facebook-сторінці проєкту "1743".
Цей храм – пам’ятка національного значення та одна із перших робіт Пінзеля. Ще до появи костелу, на цьому місці стояла дерев’яна церква, яку спонсорував Потоцький. Костел же споруджено у 1743-1769 роках на замовлення Миколи Потоцького за проєктом архітектора Бернарда Меретина спільно з скульптором Йоганом Пінзелем.
Храм прикрашало п’ять вівтарів і близько 30 скульптур роботи митця. Однак, через людську недбалість, деякі з них були втрачені назавжди. Та попри значні втрати, залишається і щось хороше – скульптури, які вдалось віднайти та частково реставрувати.
Саме вони були представлені на Великодній виставці “Загублена історія”, перлиною якої стала відреставрована дерев’яна рука 18 століття, автор якої невідомий.
Отець костелу Непорочного зачаття пречистої діви Марії Ігор Ковбасюк каже, що команда плідно працювала над тим, аби відновити та дати цінним знахідкам друге дихання, для того, щоб загублена історія знову ожила. І їм це вдалося, адже показ цінних скульптур у стінах костелу щодня збирав велику кількість поціновувачів історії.
Історична довідка. Костел споруджено протягом 1743—1769 років на замовлення Миколи Василя Потоцького за проектом архітектора Бернарда Меретина у співпраці з “галицьким Мікеланджело” — скульптором Йоганом Георгом Пінзелем. Вважається першою спільною роботою двох митців і однією з найцінніших пізньобарокових пам’яток на території колишньої Речі Посполитої. До комплексу входять також корпус монастирських келій та колона зі статуєю Пречистої Діви Марії.
Пам’ятка розташована у східній частині міста, на перетині основних шляхів. Є його головною архітектурною домінантою. Храм являє собою тринавну цегляну базиліку з потинькованими фасадами. Центральна нава вища за бічні. Обабіч квадратного презбітерія влаштовано емпори з вигнутими парапетами, аналогічними до парапетів емпор собору Святого Юра у Львові. Апсида — слабковиражена, прямокутної форми, із заокругленими кутами.
Храм — вдосконалена версія значно меншого і скромнішого костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Наварії.