В Українському кризовому медіа центрі 15 березня презентували аналітичний звіт «Свобода релігії та переконань в Криму». Звіт призначено огляду ситуації в сфері свободи релігії та переконань в умовах окупації Криму за період з квітня 2014 по січень 2018 років.
В Українському кризовому медіа центрі 15 березня презентували аналітичний звіт «Свобода релігії та переконань в Криму». Звіт призначено огляду ситуації в сфері свободи релігії та переконань в умовах окупації Криму за період з квітня 2014 по січень 2018 років. Проект здійснила Кримська правозахисна група (КПГ) за фінансової допомоги Посольства Великої Британії в Україні.
Автор доповіді Олександр Седов розповів, що на початку формування звіту стояло питання щодо методології аналізу. Чи потрібно подавати інформацію по злочинах, які вчинила окупаційна влада чи по конфесійній ознаці. Однак правозахисники помітили, що окупаційна влада ставиться до конфесій по-різному.
Так, наприклад мусульман найчастіше звинувачують у екстремізмі. Проте правозахисники зазначають, що насправді за «боротьбою з екстремізмом» стоїть боротьба з ісламськими організаціями загалом. Для мусульман ставляться нереальні умови існування. Олександр Седов навів приклад, коли до муфтія мусульман Криму звернулась окупаційна влада з вимогою розіслати новий перелік заборонених матеріалів. І буквально наступного дня вже відбулись обшуки. Тобто у віруючих навіть не було часу на виконання цієї вимоги.
Протестантів притискають в інший спосіб. Їхня місіонерська діяльність підпадає під заборони т.з. «пакету Ярової». Їм заборонено проводити богослужіння поза межами культових приміщень. Від останньої норми страждають також і кришнаїти, за свої вуличні фестивалі, а також громадяни, які займаються східною гімнастикою цігун.
Деяких протестантів штрафують за використання не повної назви релігійної громади. Цікаво, що в той же час, подібні міри не стосуються церков УПЦ (МП). Так, на табличках храмів та у офіційній документації місцевої єпархії подається назва тільки Московський Патріархат без зазначення належності до УПЦ (МП). Більше того, «канонічні» православні вільно проводять хресні ходи і масові хрещення, попри заборони релігійних заходів поза культовими приміщеннями. Багато перепон створюється і для діяльності УПЦ КП, оскільки ця конфесія відмовилась реєструватись за новим законодавством.
Правозахисники також фіксують використання мови ворожнечі щодо мусульман, протестантів, Київського патріархату та греко-католиків. Щодо перших використовують термін «ісламісти» у виразно негативному контексті. Других таврують як сектантів. А третіх звинувачують у різного роду кримінальних діяннях та навіть вбивствах. При цьому мова ворожнечі майже ніколи не використовується проти УПЦ (МП).
Програмний директор Кримського Дому Алім Алієв зазначив, що наразі 40% всіх політичних бранців в Криму, це мусульмани, яких ув’язнюють за належність до руху Хізх уб-Тахрір. Багато цих справ навіть не розглядають в Криму, а передають до Росії, в Ростов.
Генеральний директор ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» Андрій Щекун розповів про становище УПЦ КП в Криму. В серпні 2017 р. було захоплено єпархіальне управління. Більше того наразі під арештом знаходиться близько 300 м², проте відповідне рішення суду вказувало значно меншу площу. Пан Андрій вважає, що Українська Держава в особі Мінкульту та Департаменту з питань релігій робить недостатньо для кримських віруючих. Він закликає владу до активної, публічної діяльності щодо висвітлення релігійних переслідувань в Криму.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголосила, що окупаційна влада під приводом перевірок займається незаконним збором особистої інформації (відбитки пальців, мобільні дані тощо). Пані Ольга зазначила, що КПГ збирає та документує факти порушення свободи віросповідання та передає в міжнародні організації. Вони пропонують іноземним урядам окрім звичайних мір вводити санкції за порушення релігійної свободи.
Як повідомили організатори, повний текст доповіді незабаром буде оприлюднено на сайті організації.