17 грудня 2024 року у Тернопільському краєзнавчому музеї відкрили виставку, присвячену 35-річчю виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля. Виставка триватиме два тижні і включатиме експонати, що ілюструють складні часи для Церкви в період її заборони.
Про це йдеться на сайті Департаменту інформації УГКЦ.
За словами організаторів, виставка в краєзнавчому музеї дає унікальну можливість поглянути на історію УГКЦ в часи переслідувань і боротьби за віру.
Впродовж заходу духовенство поділилося спогадами про життя в умовах підпілля. Отець Андрій Говера, який у 1981 році навчався в підпільній семінарії, розповів: «Ходили до школи і водночас на підпільні богослужіння. Діти спілкувалися одне з одним, треба було не проговоритись, бо було все строго. Це було виховання батьків, духовних наставників».
Архиєпископ-емерит Василій Семенюк поділився історією, як під час освячення води на Водохреща в с. Друсанів його вистежили міліціонери, але віряни відмовились відпустити священика і навіть не боялися протистояти правоохоронцям.
Мистецтвознавиця Наталія Кіналь згадала про свою родину, яка брала участь у підпільних службах у Тернополі: «Бабуся розповідала, що дітей хрестили таємно від їх батьків, тому що батько міг бути лікарем, вчителем, а через хрещення могли бути неприємності».
Сестра Анатолія Івашків, яка вступила до монастиря Студійського уставу в 18 років, поділилася історією з її монастиря 1940-х років: «Коли ми вийшли з того бараку, то ціле подвір’я було застелене тілами. Це були діти, жінки, чоловіки, а на стіні був о. Ковалик, якому розпороли живіт і запхали дитину», — поділилася сестра.