Приблизно десятиліття триває безплідна переписка Тернопільської організації “Єврейська община” та владою з приводу повернення юдеям хоча б одного із молитовних будинків. До війни таких було 40.
Члени юдейської громади нарікають, що їм доводиться збиратися майже на околиці міста і виконувати релігійні обряди у непристосованому приміщенні.
Натомість у Тернопільській міській раді апелюють, що общині таки безкоштовно виділили приміщення на вул. 15 Квітня, 37а площею 130 кв. м.
“Куди ми тільки не зверталися — і у Верховну Раду, і в Кабмін, і до голів обласної ради та облдержадміністрації, і в обласну прокуратуру. А з теперішнім головою обладміністрації Валентином Хоптяном я навіть зустрічався спільно з рабином. Усе безуспішно. Чомусь у Львові, Івано-Франківську та Хмельницькому приміщення повертають, а в Тернополі — ні. Виходить, що тут влада не зацікавлена, щоб єврейська громада мала приміщення для богослужінь. І хоча влада після виборів восени 2010 р. у Тернополі змінилася, її відповіді на наші прохання залишаються однаковими: слово до слова,” розповів голова Тернопільських обласної та міської єврейських організацій Ігор Банзерук кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу.
Згідно з документами, ГО “Єврейська община” зверталася щодо повернення їй однієї з будівель на вул. Франка, 13, 21, Князя Острозького, 7, 9, 13, бульв. Шевченка, 24. Там, за їхньою інформацією, до війни стояли молитовні будинки. Одначе, багато тих кам'яниць вже не існують. І саме тут протягом десятиліття триває така плутанина, що юдеї подеколи просять повернути їм те, чого немає або ніколи їм не належало.
З іншої сторони влада спромагається обґрунтовувати неповернення однієї і тієї ж будівлі різними варіантами, які — буває — суперечать один одному.