Папа Франциск у неділю очолив церемонію канонізації Папи Павла VI, котрий правив в один із найскладніших для Ватикану періодів, у час лібералізації, що розпочалась рішеннями Другого Ватиканського Собору (1962-1965 роки).
Папа Франциск у неділю очолив церемонію канонізації Папи Павла VI, котрий правив в один із найскладніших для Ватикану періодів, у час лібералізації, що розпочалась рішеннями Другого Ватиканського Собору (1962-1965 роки).
Окрім цього Папа також канонізував вбитого у 1980 році під час Меси сальвадорського архиєпископа Оскара Ромеро Ґальдамес, який був застрелений за свою критику уряду країни та 5 менш відомих людей, які жили в Італії, Німеччині та Іспанії у 18 та 19 століттях.
Серед канонізованих - італійські священики Франческо Спінеллі та Вінченцо Романо, сестри Марія Катеріна Каспер і Насарія Марч Меса, а також Нунцій Сулпріціо.
Про це інформує Радіо Ватикану.
Папа Павло VI (мирське ім'я Джованні Монтіні, - ред.) народився в Кончезіо на півночі Італії 26 вересня 1897 року. Отримав пресвітерські свячення як дієцезальний священик 29 травня 1920 року. У 1937 році призначений Заступником Державного Секретаріату. Під час другої світової війни надавав підтримку переслідуваним, зокрема, євреям, займався розшуками пропалих безвісті. Був також Державним Про-Секретарем із загальних справ, а 1954 року призначений Міланським Архиєпископом. Особливу увагу присвячував дбанню про відкинутих за борт суспільного життя. Святий Іван ХХІІІ 1958 року ввів його до Колегії Кардиналів, а 21 червня 1963 року обраний Наступником святого Петра, взявши ім’я Павло VI. Серед численних ініціатив його понтифікату – продовження і завершення Другого Ватиканського Собору та впроваджування в життя його постанов, Апостольські подорожі, розвиток екуменічного та міжрелігійного діалогу. Написав 7 енциклік та чимало Апостольських напоумлень. Після короткої недуги відійшов до вічності 6 серпня 1978 року. Папа Франциск проголосив його блаженним 2014 року.