«Поховані з Христом у хрещенні, з Ним ви разом і воскресли» - цей уривок з послання святого апостола Павла до колосян є темою Послання Святішого Отця Бенедикта ХVІ на Великий піст 2011 року, який Церкви східної традиції розпочинають у понеділок, 7 березня, а Римо-Католицька Церква – у Попільну середу, 9 березня.
Як повідомля Радіо Ватикан, у посланні Папа пригадує, що Великий піст веде нас до святкування Пасхи – смерті й воскресіння Христа, учасниками яких є й ми, отримавши при хрещенні нове життя у Христі Господі. Те, що в більшості випадків хрещення отримується в дитинстві, свідчить, що йдеться про Божий дар: ніхто власними силами не заслуговує на вічне життя. Боже милосердя, яке скасовує гріх і дає змогу переживати у власному житті «ті самі прагнення Ісуса Христа» (пор. Фил. 2,5), дається людині безкорисливо, тільки з Божої ласки. Хрещення є зустріччю із Христом, який формує всю істоту охрещеної особи, дарує їй Боже життя і закликає до щирого навернення.
Окремо згадуючи біблійні читання, призначені на неділі Великого посту, Бенедикт ХVІ вказує, що цими текстами Святого Письма Церква веде нас до особливо інтенсивної зустрічі з Господом, закликаючи до поновного поглиблення етапів християнського втаємничення.
Папа підкреслює, що «занурення у Христову смерть і воскресіння через Святу Тайну Хрещення щодня спонукає нас до того, щоб визволяти своє серце від тягаря матеріальних речей, від егоїстичної прихильності до «земного», що приводить нас до зубожіння і стає на перешкоді тому, щоб бути готовими й відкритими для Бога і для ближніх. Через традиційне практикування посту, милостині й молитви, Великий піст навчає нас в дедалі радикальніший спосіб жити Христовою любов’ю.
Святіший Отець наголошує, що Великий піст – це час уподібнюватись до Ісуса та пройти шляхом глибокого навернення, тобто керуватись у життя Божою волею, звільнитись від егоїзму, від спокуси володіння та жадоби грошей, подолати інстинкт панувати над іншими і відкриватись на Христову любов. Практикування милостині є закликом до надавання першості Богові й до спрямування уваги на ближнього, щоб наново відкрити доброго Бога і прийняти Його милосердя.
Бенедикт ХVІ закликає також до молитви, яка відкриває перед нами перспективи вічності й трансцендетності, в якій знаходимо час для Бога, щоб пізнати Його слова, відкрити серце для надії, яка не розчаровує, а веде до вічного життя.