2-4 червня 2016 року в університеті Відня (Австрія) відбулася міжнародна конференція «На шляху до спільного наративу: «Львівський собор» 1946 року, його наслідки та вплив на сьогодення».
В офіційному повідомленні йдеться про те, що «протягом трьох днів учасники мали нагоду представити свої доповіді і обговорити історичні, богословські і канонічні перспективи подій 1946 року. Ситуацію розглядали в широкому контексті, починаючи з ХІХ століття до 1989 р. В ході обговорення історичних подій, сторони прийшли до висновку, що політичні та геополітичні чинники були вирішальними і грали надмірну роль в плануванні і здійсненні «Собору», в той час як теологічні питання були відсунені на маргінес, і перебували у тіні політичної ідеології. Було також підкреслено необхідність критично підходити до конфесійної історії та дотримуватись принципів чесності та самокритичності при розгляді історичних питань».
За інформацією організаторів, сторони не дійшли згоди щодо ролі Берестейської унії 1596 року в оцінці подій 1946 року. Російська сторона, зокрема, наголошувала на прямому зв’язку між цими подіями, натомість офіційний представник УГКЦ на конференції керівник Відділу зовнішніх церковних зв’язків владика Борис (Ґудзяк) «підкреслив відмінність історичного контексту 1946 року, зокрема, фактор тиску войовничого атеїстичного тоталітаризму».
Учасники заходу наголосили на необхідності спільного свідчення про Христа і місії Євангелія в сучасному світі. «Всі учасники вважають, що прощення і примирення є необхідними. Зустрічі на зразок цієї конференції та співробітництво у сфері освіти і наукових досліджень, є найважливішими елементами на шляху вироблення спільного позаконфесійного наративу зі спірних питань історії, не тільки «Львівського Собору», але й історії християнства загалом», – зазначається в офіційному прес-релізі.
У коментарі РІСУ один з учасників конференції, редактор журналу «Патріархат» Анатолій Бабинський зазначив: «Такі зустрічі дають нагоду вивести обговорення цієї теми з полемічного дискурсу. «Полеміка заради полеміки» - це контрпродуктивний шлях ходіння по колу. А серед людей доброї волі в кожній з конфесій все ж є щире бажання вийти з цього замкненого кола. Це можливо зробити лише зустрічаючись особисто і обговорюючи складні питання, покладаючись на роботу фахівців».