У відновленій старовинній церкві у Коломиї відбулося подячне Богослужіння

19 липня у храмі Благовіщення Пречистої Діви Марії у Коломиї, якому 432 роки, відслужили подячну Літургію з нагоди завершення зовнішніх робіт з відновлення храму. 

За реставрацію цієї пам’ятки архітектури взявся благодійний фонд "Покуття" за ініціативи Андрія Іванчука. Реставратори завершили перший етап відновлення цього храму, інформує Dzerkalo.media.

Церква Благовіщення є окрасою Коломийщини. Збудували храм ще 1587 року, і за довголітню історію, за словами місцевого краєзнавця Миколи Савчука, вона "ставала більшою, нижчою, ширшою", пережила перебудови й добудови у 1648, 1767 і 1845 роки. Спочатку храм мав прямокутну форму, потім його план став хрестоподібним; майстри добудували бокові рамена, зменшили купол, а вівтар перенесли у північне крило. Тому нинішній храм має інший вигляд, ніж у час побудови. Розписував його відомий західноукраїнський художник Теофіл Копистинський. Іконостас виконаний у стилі бароко.

У 1987 році у нинішній церкві Благовіщення радянська влада розмістила Музей писанкового розпису. Однак 1990-го року влада передала церкву православній громаді. Як з’ясувалося незабаром, громада та належала до Московського Патріархату. Храм мав перебувати в їхньому підпорядкуванні, доки не буде збудовано новий.

Коли 9 років тому комісія ЮНЕСКО вивчала дерев’яні споруди Івано-Франківщини  то коломийську церкву Благовіщення не внесли до каталогу Всесвітньої культурної спадщини. В акті огляду стану церкви група експертів Національного комітету ІКОМОС України та Польщі зазначила: "Визнати стан пам’ятки за аварійний і такий, що вимагає негайного проведення реставраційно-консерваційних рятувальних робіт".

Після повернення храму Українській Греко-Католицькій Церкві, який їй і належав згідно з церковними документами, єпископ Коломийської єпархії Василій Івасюк призначив настоятелем храму священника Андрія Танасійчука. Владика сказав: "Нашою пам’яткою, нашою історією є церква Благовіщення, яку будували наші діди-прадіди, її потрібно зберегти".

Настоятель церкви отець Андрій Танасійчук сказав: "Це дуже приємно, коли є люди, які готові допомогти, і прагнуть робити спільно з громадою. Той факт, що ми на це зважилися, підтверджує думку про те, що ми згуртовані і маємо громадське мислення".

Віднову храму Благовіщення довірили кооперативу "Зодчий". Реставратори побачили, що через неналежний догляд і вік храм почав занепадати. Перегнило дерево, з якого зроблена покрівля, елементи фасаду, а всередині – деякі стіни.

Настоятель церкви отець-доктор Андрій Танасійчук згадує: "Коли я прийшов до храму, то насамперед звернув увагу на те, що нема фундаменту. Через те, що підвалини зігнили, треба було повністю робити фундамент. У задню частину, святилище, завжди затікала вода, бо не існувало жодного водовідведення. Тому з часом воно прогнило і почало осідати.

Ми підняли церкву, зробили фундамент, замінили частини, які цього потребували та були аварійними, зміцнили кути. Але коли ми відкрили старі ґонти, зняли плити зсередини, то жахнулися. Спочатку ми думали, що великою проблемою є фундамент, але тоді зрозуміли, що треба робити більше: зміцнювати всі стіни, кути зсередини, а також дірявий дах. Коли ми зняли іконостас, то побачили, що він ледь-ледь тримався і міг упасти будь-якої миті…"

За час реконструкції у храмі укріпили підвалини, замінили на дерев’яні старі металеві церковні маківки, оновили накупольні хрести, а також замінили дерев’яні колоди, які формують стіни храму.

Наростили та вирівняли верх в «захристії», зі стін забрали дошки з ДВП, а за якими ховався давній чудовий розпис, виконаний майстрами ще 1945 року. До того ж встановили дренажну систему та водовідведення, замінили старе прогниле перекриття. Гуцульські майстри перекрили церкву ґонтами, які обробили спеціальною технікою "тирою" (сира нафта, яка виходить з джерела), використавши понад 30 тисяч ґонтин. Зі святилища вивезли ґрунт, обробили протигрибковими засобами і засипали керамзитом. Також відновили цоколь з каменю. Перегнилі елементи арки замінили на нові та підготували кріплення під іконостас, який перебуває в стадії консервації.

"Можна сказати, що все трималося на молитві і могло впасти в будь-який момент,– слушно зауважує директор кооперативу "Зодчий" Іван Озарук. – Тепер ми нарощуємо й вирівнюємо верх у "захристії", зміцнюємо, латаємо, замінюємо «кізли», б’ємо нові лати".

"Ми зберегли пам’ятку архітектури загальнонаціонального значення, ми врятували історичну церковну споруду. Особливо вона дорога для нас, коломийських вірних, – зазначає настоятель храму отець-доктор Андрій Танасійчук. – Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії знову милуватиме наше око, а слово Боже, яке лунає в ній, – наші серця й душі. А відтак ми будемо чекати, щоб дерев’яний шедевр потрапив до каталогу ЮНЕСКО."