З нагоди Дня богопосвячених осіб 22 лютого у Вінниці відбулася монаша проща УГКЦ приурочена до 100-річчя народження святого Івана Павла ІІ.
З нагоди Дня богопосвячених осіб 22 лютого у Вінниці відбулася монаша проща УГКЦ приурочена до 100-річчя народження святого Івана Павла ІІ.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
У рамках паломництва кількасот монахів і монахинь разом з вірними пройшлися ходою у центрі Вінниці. Спереду ходи несли мощі святого Івана Павла ІІ. У прощі взяли участь богопосвячені особи з Київської, Харківської, Одеської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької та Вінницької областей.
Під час ходи перехожі через гучномовець мали нагоду почути релігійні пісні та інформацію про різні католицькі монастирі в Україні.
Монахи та вірні прямували до храму Святої Діви Марії Ангельської на вулиці Соборній, де стоїть пам’ятник Івану Павлу ІІ. Поклавши квіти до пам’ятника святому, учасники ходи на чолі з владикою Михайлом Бубнієм, головою Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ, помолилися до Івана Павла ІІ, «аби він випросив покликання до богопосвяченого життя, а також дав відвагу монашим особам проповідувати на місійних теренах».
Перед ходою відбулася Утреня та Архиєрейська Літургія у храмі Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, яку очолив єпископ-помічник Київської архиєпархії Йосиф Мілян.
Під час проповіді до вірних владика Йосиф сказав, що ця проща та хода має запалити нас новою жертовністю.
«Ми сьогодні своєю поставою повинні запалити світ до того, щоби дотримуватися науки Христа. І початок діла, місії Ісуса Христа на цій землі має розгорітися в нашому єстві через обіти, які ми добровільно приймали», – сказав єпископ.
Він пригадав, як якось в Уневі світлої пам'яті Блаженніший Любомир, навчаючи студитів про монашество, сказав, що не може бути добрим монахом той, хто за своєю суттю не є доброю людиною.
«Справді, аби бути вчителями, спершу спробуймо бути добрими людьми. Бо часом наш стан, наш габіт кличе нас до дуже високих ідей, а маємо знати, скільки коштує хліб. Можливо, не в грошовому еквівалентні, а в поті й праці пересічної людини, тоді будемо всіх поважати й любити і зрозуміємо своє глибинне покликання, як маємо тяжко працювати, бо габіт не для паради», – зауважив владика Йосиф.
«Сьогодні Церква і кожен з нас, – додав проповідник, – зокрема і єпископи, мають закатати рукава і тяжко працювати зі своїм народом, аби Боже Царство ширилося поміж нами, аби не бракувало в Христовій «аудиторії» учнів, аби «професорсько-викладацький склад» був на високому духовному рівні і вмів промовити слово. Хай те слово, як зерно, впаде на добру, родючу землю людського єства, проросте і дасть плід благодаті».