У звільненому від УПЦ МП монастирі знайшли портрети російського царя

Про це повідомляє ЧЕline.

26 січня 2026 року завершився термін дії договору між Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та релігійною організацією «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Ніжинської єпархії УПЦ» щодо користування культовими спорудами монастиря.

Монастир розташований у селі неподалік Батурина та був заснований ще в XI столітті. За переказами, його збудували на березі річки Сейм як чоловічий монастир на місці явлення чудотворного образу святого Миколая. Друга назва – Крупицький – пов’язана з набігом монголо-татар. За легендою, під час облоги люди, що переховувалися в монастирі, потерпали від голоду й молилися про порятунок, після чого з неба почали падати «крупи».

До сьогодні на території монастиря збереглися пам’ятки архітектури національного значення: будинок настоятеля та трапезна (1834 р.), келії (початок XIX ст.), дзвіниця (1825 р.).

У 1996 році монастир разом із прибудовами було включено до складу пам’яток Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». А з 1999 року тут діяв жіночий монастир Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Уже 27 січня черниці залишили територію монастиря. Втім, на стінах залишився символ «русского міра» – портрети канонізованих московською церквою російського царя Миколи II та його дружини.

У 1981 році рішенням Архиєрейського Собору Російської Православної Церкви членів родини Миколи II було зараховано до лику святих як «мучеників». У 1999 році вони були проголошені блаженними у двох єпархіях упц(мп), а у 2000 році – канонізовані Російською Православною Церквою як страстотерпці (ті, що терпіли страждання) та мученики.

Ікона зі ликом Миколи ІІ раніше була на стінах Храмусвятого Миколи Чудотворця в Чернігові, який і дотепер належить УПЦ МП, а також у селі Шаповалівка на Чернігівщині була подібна знахідка у вівтарі храму.