Священик вигнав від хреста

10.11.2010, 10:57
Нещодавно мене запросили у село Кримне Старовижівського району на хрестини за кума. Проте стати хресним новонародженій Іванці мені не судилося. Правду кажучи, до цього часу не збагну: чому?

Нещодавно мене запросили у село Кримне Старовижівського району на хрестини за кума. Проте стати хресним новонародженій Іванці мені не судилося. Правду кажучи, до цього часу не збагну: чому?

Усі запрошені куми зібралися у будинку батьків дитини, де проводили обряд хрещення. Незабаром прийшов священик. Чемно до всіх привітався і почав готуватися до здійснення таїнства хрещення. Кума дала священику хрестик, і він відразу запитав, в якій церкві хрестик куплений. Жінка відповіла, що в одному з храмів Ковеля. Почалося уточнення, й виявилося, що у храмі Московського Патріархату. Після чого священик сказав, що його можна використовувати в обряді.

Потім він запитав у хресних батьків, чи усі вони православні, хрещені, вінчані. Мені, лучанину, було ще задано питання, який храм в Луцьку відвідую. Відповів, що є прихожанином Свято-Троїцького собору. Ось тоді й почув від священика, що не можу бути хресним батьком, адже не зможу займатися духовним вихованням похресниці, бо відвідую не Українську Православну Церкву, а церкву Київського Патріархату.
Я не можу сказати про себе, що є людиною глибоко віруючою, але із сім’єю ходимо до храму у великі релігійні свята, до сповіді, причастя. Принаймні, намагаюся дотримуватися заповідей Божих. Я не ярий прихожанин Київського Патріархату, але як справжньому громадянину України хотілося б, щоб у нас була Єдина Помісна Українська Православна Церква. Про це я сказав священику.

І почув від нього, що зможу хрестити дитину, якщо відречуся від церкви, в яку ходжу. Як я міг відректися від храму, який облюбувала моя сім’я? Більше того, я не ходжу молитися Патріархату, а Богу! Обманювати не хотів – і не став хресним батьком.
Дуже часто чую про розкол нації, особливо від прихильників Московського Патріархату. І відразу виникає запитання: хто найбільше розколює націю і людей (мій випадок – яскравий приклад): самі прихожани чи духовенство? Хто дає такі вказівки священикам? Чому в жодній іншій конфесії священнослужителі не влаштовують допитів, який храм відвідує людина, а лише московські священики? Де у Святому Письмі (процитуйте обов’язково!) є бодай згадка про верховенство православ’я і особливі переваги Московського Патріархату. Чому Ісус Христос заповідав учням іти й проповідувати слово Боже між усіма народами їхніми мовами, а українцям це забороняють московські священики? Чому в Святому Письмі жодного разу не згадується про канони, проте безліч разів наголошується на любові один до одного, але дії Московського Патріархату розпалюють ворожнечу і гнів між людьми? Чому Ісус Христос казав, що треба прощати усім (“сімдесят разів по сім”), а московські священики виступають безкомпромісними суддями до інших віруючих – просто їх не визнають? Це по-божому?

Петро СОБУЦЬКИЙ

"Вісник & Ко", 4 листопада 2010