Учасники Архиєрейський Собору УАПЦ та Патріарша рада 9 липня відкинули усі пропозиції представників УПЦ КП щодо назви об’єднаної Церкви та принципу вибору делегатів на об’єднавчому Соборі.
Учасники Архиєрейський Собору УАПЦ та Патріарша рада 9 липня відкинули усі пропозиції представників УПЦ КП щодо назви об’єднаної Церкви та принципу вибору делегатів на об’єднавчому Соборі. Єрархи УАПЦ також вирішили, що переговори доцільно проводити не тільки з Київським Патріархатом, а й з УПЦ (МП) у трьохсторонньому форматі.
Про це йдеться у підсумкових документах Архиєрейського Собору УАПЦ, які оприлюднив на своєму офіційному сайті Київський Патріархат.
Вислухавши Голову комісії із ведення діалогу між обома Церквами митрополита Андрія (Абрамчука) щодо квоти делегатів на об'єднавчому Соборі, учасники засідання Архиєрейський Собору УАПЦ запропонували провести його «основуючись на рівності делегатів від двох Церков, не беручи до уваги кількість парафій і єпископату УАПЦ і УПЦ КП».
Предстоятель УАПЦ Макарій (Малетич), який мав слово, доповів, що на місцях священнослужителі провели єпархіальні та деканальні ради. Усі вони, за твердженням владики Макарія, висловилися за об'єднання, а не приєднання.
Учасники Архиєрейський Собору УАПЦ відтак висунули та ухвалили низку вимог та пропозицій щодо об’єднання:
- Об’єднавчий Собор повинен проходити під головуванням представника Вселенського Патріархату;
- Об’єднавча назва об'єднаної Церкви повинна бути «УАПЦ КП». Якщо представники УПЦ КП не погоджуються, то провдення об’єднавчого Собору не має сенсу;
- Щодо вибору Предстоятеля, УАПЦ пропонує, щоби кожен архієрей мав право, як кандидат, брати участь у виборах на посаду Предстоятеля. Якщо УПЦ КП не погодиться з цією пропозицією, то тоді обрання Предстоятеля повинно відбутися методом жеребкування;
- УАПЦ і надалі проводитиме переговори щодо об’єднання всіх гілок Православ'я не тільки з представниками УПЦ КП, але й з УПЦ (МП) у трьохсторонньому форматі;
- Дата об’єднавчого Собору 14 вересня 2015 року не є конечною до остаточного погодження пропозицій обох сторін.
Київський Патріархат, нагадаємо, за офіційною статистикою налічує в Україні 4 тисячі 738 громад, УАПЦ – 1 тисячу 225.
Склад делегатів на Об’єднавчий Собор обох Церков в УПЦ КП пропонували провести на рівноправній основі – делегати представляють рівне число тих, хто їх делегує. Така практика,як зазначали в Київському Патріархаті, існує у багатьох Церквах, в тому числі й УАПЦ. Зокрема, під час останнього Помісного Собору УАПЦ представництво кожної єпархії визначалося, виходячи з числа парафій у ній, а не на основі рівного числа делегатів від кожної єпархії.
Щодо вибору назви єдиної Церкви, то в УПЦ КП вважають за доцільне враховувати реалії українського законодавства. Повна зміна офіційної назви на «Українська Автокефальна Православна Церква Київський Патріархат» означатиме для кожної єпархії, монастиря та парафії, тобто для понад 6000 зареєстрованих релігійних організацій обох Церков, не лише реєстрацію змін до статуту, але і нове оформлення всіх правоустановчих і майнових документів – від змін в держреєстрі юридичних осіб, змін у актах на землю, документах на храми й інше майно до змін в угодах на постачання комунальних послуг і заміну печаток.