У Пасторально-місійному відділі УГКЦ зазначають, що найбільше священиків для українців за кордоном нині потребують на Кіпрі, у Греції, ОАЕ і Туреччині. Також не вистачає духівників для служіння в Португалії, Грузії, Китаї (Шанхай) та Японії, повідомляє Департамент інформації УГКЦ
"Щодо Китаю, то до нашої канцелярії приходили українці, які мешкають у Китаї. Уже налагоджуємо співпрацю, моніторимо ситуацію, - розповів владика Йосиф Мілян. - Там є українське товариство. І люди хочуть українського священика, греко-католицького. В Японії є багато наших молодих людей, науковців, які працюють у сфері IT-технологій. Багато з них – із Західної України. Час від часу хтось із наших душпастирів із певних причин туди прибуває. Був нещодавно владика Борис (Гудзяк) і зустрічався з нашими греко-католиками на молитві. Тож треба діставатися Японії. В Індії є наші люди, але не атакують нас листами, як з інших країн".
Українське душпастирство набирає обертів у Прибалтійських країнах, зокрема Латвії і Естонії. Священик, який душпастирює в Естонії, уже почав надавати опіку нашим вірним у Гельсінкі.
"Церква має створити місійний інститут. Ми мусимо робити якісь квоти у семінаріях, де будуть священики готуватися виключно для місійної праці. На мою думку, має бути створена група семінаристів, які з першого курсу будуть скеровані на місії, – зауважує владика. – Вони мають розуміти, що не будуть душпастирювати в Україні, що кожні канікули мусять їхати за кордон вивчати душпастирську специфіку, право, культуру, звичаї і традиції певної країни, а особливо мову. Тоді потреба у священиках для емігрантів може бути вирішена".
Перша вимога до душпастиря за кордоном – має бути глибоко духовна особа. Також священик мусить знати мову тієї країни або хоча б англійську. Він має бути харизматичний і креативний, належного культурного рівня, ерудований, наголосив владика Йосиф.