Цю Угоду про співробітництво та взаємодію (далі — Угода) укладено між УКРАЇНОЮ, в особі Президента України Петра Порошенка, та ВСЕЛЕНСЬКИМ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИМ ПАТРІАРХАТОМ (далі - Вселенський Патріархат), в особі Його Всесвятості Архієпископа Константинополя - Нового Риму і Вселенського Патріарха Варфоломія (далі — Сторони).
Цю Угоду про співробітництво та взаємодію (далі — Угода) укладено між УКРАЇНОЮ, в особі Президента України Петра Порошенка, та ВСЕЛЕНСЬКИМ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИМ ПАТРІАРХАТОМ (далі - Вселенський Патріархат), в особі Його Всесвятості Архієпископа Константинополя - Нового Риму і Вселенського Патріарха Варфоломія (далі — Сторони).
Сторони визнають визначну роль в історії України Православ’я та Православної Церкви, які вже більше ніж тисячу років збагачують духовну й матеріальну культуру країни.
Хрещення Київської Русі-України у 988 році Святим Рівноапостольним князем Володимиром, є важливим етапом Духовного поступу Українського народу, що став запорукою входження Київської Русі-України до сонму найвпливовіших країн тогочасного світу.
Починаючи з 988 року, новостворена Київська митрополія завжди підтримувала духовний зв'язок з Константинопольською Матір'ю-Церквою.
Велика роль у цьому належала ставропігійним монастирям, братствам і місіям. Безпосередньо підпорядковані Вселенському Патріарху, вони забезпечували постійний євхаристійний зв'язок новопосталої Київської митрополії з Константинопольською Матір'ю-Церквою. Ці осередки традиційної православної духовності були центрами, які визначали культуру Київської Русі-України, а пізніше — України, християнським змістом; у гармонійному поєднанні з місцевою культурою вони формували унікальну духовну традицію Київської Русі-України.
Навіть після багатьох століть бездержав’я та поневолення, усвідомлення поколіннями православних українців цього постійного духовного зв’язку між Константинопольською Матір’ю-Церквою та Києвом, стало запорукою успішного поступу до здобуття автокефалії для власної Православної Церкви.
В умовах, коли Українська держава і народ борються, захищаючи право на національну й духовну незалежність, Константинопольська Матір-Церква, як Перший Престол Православного світу,
усвідомлюючи свою відповідальність за всі православні спільноти, а особливо за ті з них, які отримали Святе Хрещення безпосередньо за благословенням Константинопольських Патріархів,
сприяючи національній консолідації на засадах визнання унікальної та самодостатньої Української Духовної Православної традиції та реалізацію права на конституювання Української Православної Церкви через надання відповідного Томосу,
підтримує православних українців у довершенні процесу конституювання Автокефальної Помісної Православної Церкви B Україні, яка збагачує та зміцнює сім,ю Автокефальних Православних Церков.
Україна, згідно із давньою історичною й канонічною традицією Православної Церкви, визнає та поважає статус Вселенського Патріарха як першого за честю серед Православних Патріархів та Предстоятелів Автокефальних Православних Церков.
Вселенський Патріархат високо цінує намір України здійснювати співпрацю з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи, 4.11.1950).
Прагнучи до розширення двосторонніх відносин та бажаючи зміцнити духовні контакти між Україною та Вселенським Патріархатом, Сторони домовилися про таке:
Стаття l. Метою цієї Угоди є взаємна та узгоджена діяльність Сторін, а також їхнє систематичне співробітництво щодо конституювання Автокефальної Помісної Православної Церкви в Україні у рамках Томосу про автокефалію, наданого Вселенським Патріархатом, та сприяння контактам релігійної організації Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні» (далі - Місія «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні») між Автокефальною Помісною Православною Церквою в Україні та Вселенським Патріархатом.
Стаття 2. Для досягнення мети цієї Угоди Сторони домовилися про співпрацю за такими напрямами:
2.1. взаємна системна робота щодо створення та конституювання Автокефальної Помісної Православної Церкви в Україні 3 центром у місті Києві на підставі Томосу про автокефалію, наданого їй Вселенським Патріархатом, та її визнання іншими Автокефальними Православними Церквами;
2.2. здійснення аналітично-методичної роботи 3 проблематики відносин між відповідними державними органами та православними релігійними організаціями, узагальнення існуючого кращого досвіду різних країн та вироблення рекомендацій з цього питання;
2.3. здійснення обміну інформацією щодо поточної релігійної ситуації в світовому та українському православ’ї;
2.4. проведення спільних заходів щодо реалізації цієї Угоди та запрошення до участі у них представників Сторін, а також інших Автокефальних Православних Церков;
2.5. проведення консультацій 3 узгодженої тематики;
2.6. організація взаємовідносин між Сторонами на принципах рівноправності, чесного і добросовісного співробітництва, а також захисту інтересів один одного;
2.7. сприяння в межах компетенції проведенню значущих соціальних, культурних та освітніх проектів, які можуть бути ініційовані Сторонами, для реалізації Угоди, B межах їхньої компетенції;
2.8. вжиття всіх необхідних заходів для збереження інформації, отриманої Сторонами одна від одної, згідно з положеннями цієї Угоди.
2.9. узгодження всіх інших спільних заходів в рамках Угоди.
Стаття 3. Сторони будуть докладати зусиль для подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва.
3.1. Відповідно до мети Угоди Україна сприятиме:
— функціонуванню представництва Вселенського Патріархату в Україні, а саме Місії «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні», відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»;
— набуттю, відповідно до законодавства України, представництвом Вселенського Патріархату в Україні, а саме Місією «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні», будівель та приміщень, інших об’єктів власності, необхідних для функціонування Місії «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні»;
— наданню представництву Вселенського Патріархату B Україні, а саме Місії «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні» візової підтримки відповідно до статті 24 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
3.2. Відповідно до мети Угоди Вселенський Патріархат, діючи через своє представництво, а саме Місію «Ставропігія Вселенського Патріархату в Україні» сприятиме:
— конституюванню в Україні Автокефальної Помісної Православної Церкви в Україні після її створення на підставі Томосу про автокефалію, наданого їй Вселенським Патріархатом відповідно до канонічних настанов та віровчення Вселенського Православ’я (34 Правило святих Апостолів, 17 правило IV Вселенського Собору, 38 правило VI Вселенського Собору);
— активній співпраці та веденню діалогу з керівниками та уповноваженими представниками всіх центрів українського православ’я;
— представленню інтересів та позиції Вселенського Патріархату під час об’єднавчих процесів в українському православ’ї;
— підтримці та налагодженню контактів між Автокефальною Помісною Православною Церквою в Україні та Автокефальними Православними Церквами в інших країнах.
Стаття 4. Сторони будуть проводити регулярні консультації з питань узгодження дій для покращення якості співпраці.
4.1. У ході консультацій можуть розглядатися поточні і перспективні питання взаємодії Сторін.
4.2. У разі необхідності Сторони будуть проводити спеціальні консультації, тема, місце і дата проведення яких будуть узгоджені додатково.
Стаття 5. Поважаючи норми міжнародного права, ця Угода набирає чинності з дати її підписання Сторонами і залишатиметься чинною, доки вона не буде припинена за обопільною згодою Сторін.
5.1. Сторони можуть припинити дію цієї Угоди в будь-який час за попереднім письмовим погодженням.
5.2. У разі припинення дії цієї Угоди заходи, які було розпочато на її підставі і не реалізовані протягом строку дії Угоди, продовжуватимуться і звершуватимуться згідно з умовами, що були раніше узгоджені Сторонами, за винятком випадків, коли реалізувати такі заходи неможливо.
Стаття 6. Будь-які зміни та доповнення до цієї Угоди вносяться лише за письмовою згодою Сторін і стають ії невід,ємною частиною.
6.1. Будь-які спірні питання щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються Сторонами шляхом консультацій та досягнення взаємної згоди.
6.2. Ця Угода укладена в двох (2) примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.
Фанар «3» листопада 2018 року
|
За УКРАЇНУ |
За ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ |