Слідом за угодою, досягнутою під час візиту спільної делегації Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) та Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ-КП) до Стамбула 12-14 червня, обидві сторони розпочали активний діалог, спрямований на об'єднання щонайменше двох менших із трьох гілок православ'я в країні.
Джерело: Служба новин «Кестон», 25 липня 2001 року
Представники обох Церков визнали, що між священниками вже існує євхаристійне спілкування, а подібні взаємини на єпископському рівні наразі перебувають на стадії обговорення. Попри наявність низки розбіжностей, спільна комісія працює над їх врегулюванням. Угода, яка була підписана в резиденції Вселенського Патріарха Варфоломія в Стамбулі та розійшлася в національних ЗМІ, визначає цілі переговорного процесу:
«Ми, представники двох Православних Українських Церков, зустрівшись у Вселенському Патріархаті: митрополит Львівський і Сокальський Андрій та архиєпископ Рівненський і Острозький Даниїл від Української Православної Церкви Київського Патріархату; та митрополит Тернопільський і Подільський Мефодій і єпископ Львівський Макарій від Української Автокефальної Православної Церкви, у присутності митрополита Іринупольського Костянтина (Багана) з Америки, після обміну думками та поглядами, і визнаючи обов'язок та необхідність об'єднання між собою задля досягнення кінцевого результату — єдиної помісної Української Православної Церкви, ухвалили наступне:
Згідно з угодою, «комісія працюватиме під егідою архиєпископа Скопельського Всеволода (від Вселенського Патріархату), який регулярно інформуватиме Вселенський Патріархат про результати роботи комісії. Обидві сторони зобов'язані втілити в життя вищезазначені постанови».
Спілкуючись зі Львова 10 липня — того самого дня, коли єпископи УАПЦ та УПЦ-КП зустрілися в Києві, — єпископ Макарій повідомив Кестонському інституту, що вважає ключовим питанням «євхаристійне спілкування між єпископами». Він зазначив, що УАПЦ на зустрічі представляли митрополит Мефодій та архиєпископ Андрій. Сам він не був присутній, оскільки, за його словами, «не погоджувався із забороною, накладеною УПЦ-КП на тих священників, які перейшли до УАПЦ». Він додав, що якщо Патріарх Філарет не зніме цю заборону, він відкличе свою кандидатуру зі спільної комісії.
Того ж дня секретар митрополита УПЦ-КП Андрія, отець Володимир Бачинський, підтвердив Кестону, що між церквами розвинувся діалог, а також, що 24 червня, як і планувалося, у Тернополі відбулася зустріч. На його думку, наразі немає жодних перешкод для об'єднання церков. Єпископ Макарій та отець Володимир підтвердили, що священники УАПЦ та УПЦ-КП практикують співслужіння та євхаристійне спілкування, що також підтверджує Патріархія УАПЦ. Єпископ Макарій бачить перешкоду для створення єдиної церкви в анафемі, проголошеній Патріарху Філарету. «Ми в УАПЦ нікого не піддавали анафемі, і якщо Вселенський Патріарх зможе зняти анафему, то інших перешкод не буде».
Після періоду очікування на розвиток активного діалогу (див. СНС від 16 березня 2001 року) з 26 по 28 травня цього року відбувся перший візит до Києва спільної делегації Московського та Вселенського Патріархатів, а також її попередня зустріч у швейцарському місті Цюрих у квітні. До складу делегації у Києві увійшли архимандрит Афінагор (Пекстадт) та перекладач — єромонах Іларіон (Рудник) від Вселенського Патріархату; протоєрей Николай Балашов, секретар із міжправославних відносин Російської Православної Церкви, та Петро Лаговський із Відділу зовнішніх церковних зв'язків від Московського Патріархату.
Хоча зустрічі з представниками УАПЦ та УПЦ-КП проходили в готельних номерах, де проживали члени делегації, архієпископ УАПЦ Ігор Ісіченко вважає, що «учасники переговорів фактично визнали українські церкви», хоча в електронному листі до Кестона від 5 червня він зауважив, що про це «не згадувалося в офіційних пресрелізах Московського Патріархату».
Усі опитані Кестоном особи, включно з архиєпископом Ігорем, були єдині в думці, що єдина Українська Православна Церква має бути «незалежною та рівною з усіма Православними Церквами світу». «Хоча, — пише архиєпископ Ігор, — представники Московського Патріархату обережно намагалися запропонувати автономний статус для майбутньої церкви, ця пропозиція була негайно відхилена представниками українських церков».
Нещодавно отець Володимир та єпископ Макарій підтвердили, що Московський Патріархат не бере жодної участі в процесі об'єднання. Проте Московський Патріархат узяв участь у наступній зустрічі, яка проходила в Цюриху з 12 по 14 липня; його представляли голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополит Кирил та отець Николай Балашов. УАПЦ та УПЦ-КП були представлені двома єпископами кожна, УПЦ МП — одним єпископом (митрополитом Одеським Агафангелом), а Вселенський Патріархат представляли митрополит Пергамський Іоанн та митрополит Філадельфійський Мелітон.
Кілька джерел повідомили Кестону, що Російська Православна Церква наклала вето на присутність Віктора Бондаренка, голови Державного комітету України у справах релігій. Одне з джерел повідомило Кестону 20 липня, що як компроміс РПЦ погодилася віддати три регіони в західній Україні — Львівську, Тернопільську та Івано-Франківську області — УАПЦ і надати їй автокефалію, а вже потім обговорювати питання, як було зазначено, об'єднання впродовж наступних 20-30 років. Патріарх Філарет (за словами джерела) для РПЦ взагалі не береться до уваги, і Вселенський Патріархат його не захищав. Наступна зустріч має відбутися у Вселенському Патріархаті. За наявною інформацією, Бондаренко також намагається взяти в ній участь.
Архимандрит Афінагор Пекстадт, який входив до складу делегації Вселенського Патріархату, повідомив Кестону з Бельгії 24 липня, що «на зустрічі не було ухвалено жодних рішень, окрім продовження діалогу та здійснення наступних кроків». Він відмовився розкривати зміст дискусій, але підтвердив, що наступна зустріч відбудеться «наприкінці літа». «Ідеальним рішенням для всіх Православних Церков в Україні є створення єдиної автокефальної Православної Церкви в Україні, — наголосив архимандрит Афінагор. — Це те, що Вселенський Патріарх бажає побачити в найближчому майбутньому».
Кестон також звертався за коментарями до митрополита Мелітона щодо перебігу процесу об'єднання, але той не відповів.