Всесвітній тиждень міжконфесійної гармонії цьогоріч у світі за рекомендацією ООН відзначили вдесяте, в Україні – вдруге. Організація Об’єднаних Націй закликає держави протягом такого тижня популяризувати ідею міжконфесійної злагоди та доброї волі в церквах, синагогах, мечетях та інших молитовнях на засадах любові до Всевишнього і до ближнього.
Всесвітній тиждень міжконфесійної гармонії цьогоріч у світі за рекомендацією ООН відзначили вдесяте, в Україні – вдруге. Організація Об’єднаних Націй закликає держави протягом такого тижня популяризувати ідею міжконфесійної злагоди та доброї волі в церквах, синагогах, мечетях та інших молитовнях на засадах любові до Всевишнього і до ближнього.
Про цьогорічні заходи у Києві, які організувала Всеукраїнська рада релігійних об’єднань (ВРРО) за сприяння Департаменту у справах національностей і релігій Міністерства культури, молоді та спорту України та Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАНУ, про співпрацю з владою та перспективи релігійного діалогу в Україні розповіли його активісти на прес-конференції 13 лютого в агентстві «Укрінформ».
«Для нас головним було об’єднатися і дізнатися більше один про одного. І ми не сподівалися, що так багато представників різних конфесій приєднаються до нас цього разу», – зазначив головуючий у ВРРО, головний рабин України та Києва громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний. Він розповів, що заходи розпочалися заздалегідь — 27 січня, у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, коли в Київській міській раді у присутності мера Києва відбулося вшанування Праведників народів світу. А 30 січня з брифінгу в прес-центрі «Главкому» в Україні розпочався власне Всесвітній тиждень міжконфесійної гармонії.
Того ж дня у центрі прогресивного юдаїзму «Атіква» була відкрита виставка «Єдність у різноманітті», де були представлені фото сакральних споруд різних релігій та розповідалося як про будівлі храмів, так і про сутність віровчень.
Однією з головних подій у рамках тижня стала науково-практична конференція з організації міжконфесійних та міжрелігійних відносин. У ній взяли участь понад 25 професорів, докторів наук у сфері філософії та релігієзнавства.
«Упродовж тижня ми відвідали храм мормонів, римо-католицький костел, мечеть, православний собор, юдейську громаду, – розповів рабин. – Детальніше познайомилися з центром Духовного управління мусульман України «Умма» і навіть разом провели молебень.
У Спасо-Преображенському соборі Православної Церкви України нас прийняв владика Олександр (Драбинко), він показав нам музей Блаженнійшого Митрополита Володимира (Сабодана) та розповів про особливості православ’я.
На завершення ми побували в римо-католицькому костелі святого Олександра. Там разом зі спільнотою святого Егідія ми стали учасниками молитви за мир. Мені здається, ця молитва стала знаком оклику на завершення нашого тижня».
На думку завідувачки відділу філософії та історії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, віце-президентки Української асоціації релігієзнавців, докторки філософії Людмили Филипович, успіх цього тижня багато в чому залежав від того, що Відділення релігієзнавства надало йому науковий супровід на всіх етапах: від зародження ідеї — до складання плану різноманітних заходів та їх проведення. «І надалі, якщо в релігійних організацій буде якась потреба щось обґрунтувати, проінтерпретувати, прокоментувати – наука релігієзнавства завжди готова прийти на допомогу», – запевнила Людмила Филипович.
Учасники прес-конференції зазначали, що цього року до заходів Всесвітнього тижня долучилися релігійні організації, які раніше не брали участі в подібних заходах. Це і представники Римо-Католицької Церкви, і Православної Церкви України. Це дає надію, що й інші релігійні об’єднання України долучатимуться до діалогу. Тим паче, що в нашій країні, за словами представників різних релігій, справді є і досвід міжрелігійної співпраці, і платформа для його поширення, і підтримка науковців та влади.
Радник міністра культури, молоді і спорту Денис Коляда запевнив, що Міністерство завжди сприятиме таким зустрічам, адже міжрелігійний діалог є пріоритетом держави, яка дбає про гармонію і мир.
А серед регіонів чи не найкращий приклад взаємодії між релігійними організаціями і державою дає Київська обласна держадміністрація. «Такий тиждень – це можливість продемонструвати гармонійні міжрелігійні та релігійно-державні відносини, які є в Україні, – вважає начальниця відділу у справах релігій та національностей Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Марія Бардин. – Інколи навіть невеличкі зустрічі стають основою для налагодження добрих взаємин, а наслідком хороших стосунків стає мирне співіснування. Важливо ходити один до одного в гості, спілкуватися на міжособистісному рівні, поважати особливості один одного».
Представниця влади розповіла, що тиждень міжрелігійної гармонії став для неї та колег нагодою проаналізувати, що зроблено в Київській ОДА у сфері міжрелігійних відносин за останні роки. А зроблено чимало. Виходячи з цього, пані Марія запропонувала провести наступного року Тиждень міжконфесійної гармонії також у Київській області. «Можливо, інші області теж підтримають цю ідею, – сподівається чиновниця. – У кожній області є проблеми, але є і приклади, гідні наслідування. І якщо ми намалюємо карту цих позитивних зразків, то побачимо, що Україні є чим пишатися».
Учасники прес-конференції підкреслювали світовий вимір «тижня». Так, на його завершення організатори зазначили в меморандумі, що Україна долучається до міжнародного міжрелігійного альянсу «Свобода релігії», до якої на сьогодні входить 28 країн. Ця організація акумулює досвід людства у захисті релігійних свобод. А нашій країні є чим поділитися.
«В України є всі можливості бути міжнародним центром толерантності між релігіями, – наголосив у своєму виступі спікер Неформальної групи міжрелігійного миру і Посол миру міжнародної правозахисної організації HWPL (Сеул, Південна Корея) Тарік Сархан. – На рівні державних інституцій, релігійних організацій діалог встановлено. Утім хотілося б більше заходів, які поширюють ці ідеї до рівня звичайних громадян, у яких ще доволі стереотипів щодо різних релігій».
Про те, що заважає на сьогодні поширенню поля міжрелігійного діалогу, говорили й інші учасники прес-конференції. Так, вчений-релігієзнавець, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди НАН України, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, кількарічний в’язень сумління на окупованій території України Ігор Козловський заявив, що діалогу заважають передусім стереотипи і міфи. Інколи журналісти починають використовувати слова, які вже нібито були забуті: «сектанти», «розкольники», «ісламісти». «Медіа, які мають працювати над тим, щоб знімати всі ці стереотипи, навпаки розповсюджують мову ненависті, – наголосив учений. – Навішуються ярлики, за якими я бачу не тільки невігластво, але й впливи, що йдуть із країни-агресора – Росії. Ці стереотипи були випрацювані в 1990-х роках сумнозвісним «сектознавцем» Дворкіним, але й досі в незалежній Україні мають попит. І ми потерпаємо від фейків з боку РФ. Я переконаний, що на таких заходах ми маємо говорити не тільки про гармонію і досягнення, але й про проблеми, які нам спільно вирішувати».
На завершальній зустрічі в костелі св. Олександра учасники події «тижня» говорили про те, що порозумінню заважає також страх і певні старі упередження, пам'ять про минуле, яка переважає теперішню дійсність. Про це нагадав єпископ Апостольської церкви в Україні Сергій. Заважає і поверховість знань та байдужість до власної традиції, млявість, обмеження і замкнутість на собі.
«Це був зацікавлений діалог громадян, які розуміють, що відповідальність – це частина їх віри. У нас мають бути не тільки чисті помисли, а й бачення один в одному людей, які рухаються разом до спільноти європейських народів, задля чого стояв Майдан і задля чого зараз захищаємо нашу свободу на Сході України, – наголосив Ігор Козловський. – Ми потребуємо не просто миру в серцях, але миру, який створює умови для вирішення проблем, зокрема, подолання бідності».
Упродовж «тижня» його організатори піднімали теми екології, соціального служіння, захисту прав вірян різних конфесій. Як зазначила Людмила Филипович, релігієзнавці підтримали протест проти необґрунтованого переслідування мусульман у вигляді перевірки документів під стінами мечеті ДУМУ «Умма» у Києві. І надалі підтримуватимуть тих, кого незаконно переслідують через релігійні переконання.
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», шейх Саїд Ісмагілов вважає, що ідею міжконфесійної гармонії потрібно більше популяризувати. Так, до «тижня», що відбудеться наступного року, заздалегідь слід розробити план, запросити Церкви й релігійні організації з усієї України. При чому долучити регіони та великі міста – найперше Львів, а також Одесу, Харків, Запоріжжя, Дніпро. На думку муфтія, потрібно домовитися про спільну практичну діяльність, яка об’єднала б різні конфесії. «Релігійна співпраця має поширюватися на всю Україну, – переконаний Саїд Ісмагілов. – Нам слід також шукати можливості виходу на міжнародний рівень. Адже ми можемо запропонувати іншим країнам модель міжконфесійної злагоди, напрацьовану в Україні, бо не в усіх країнах рівень міжрелігійної толерантності такий високий як у нас».