Панахаду 16 травня відслужили митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Димитрій УПЦ КП, єпископ Богдан (УГКЦ) та єпископ Михаїл (УАПЦ). 15 травня у Биківні молився вікарій Київської Митрополії УПЦ єпископ Васильківський Пантелеймон.
КИЇВ — У День пам'яті жертв політичних репресій, 16 травня, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», що на Київщині, де поховано (за різними оцінками) від 100 до 150 тисяч розстріляних під час терору, представники влади, духовенства, громадських організацій та громадяни вшанували пам’ять загиблих у ті роки.
У мітингу-реквіємі взяли участь відомі державні та політичні діячі, представники громадських, культурних, наукових, освітніх організацій, родичі загиблих та колишні політв'язні. Серед учасників заходу були Посол США в Україні п. Джон Теффт, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні п. Даніель Карон, представники Посольств Польщі та Чехії.
Пам’ятні заходи розпочалися о 12.00 урочистою ходою від Монумента жертвам політичних репресій до Пам'ятного хреста, спорудженого в глибині лісу. Після покладання квітів до стіп Пам’ятного хреста, єрархи та духовенство українських Церков відслужили панахиду за душі загиблих внаслідок політичних репресій українців та представників інших народів та національностей.
Панахиду 16 травня відслужили митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Димитрій УПЦ КП, Керівник Адміністрації Патріаршої курії, Секретар Синоду єпископів УГКЦ владика Богдан (УГКЦ) та єпископ Михаїл (УАПЦ), — повідомляє офіційний сайт УПЦ КП.
Під час мітингу до присутніх зі словом звернулися Ігор Юхновський, директор Інституту національної пам’яті, та п. Роман Круцик, голова Київської міської організації «Меморіал».
За повідомленням прес-служби Президента України, до меморіального каменя та до пам’ятного хреста 15 травня було покладено вінки та квіти від Глави держави, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Київської міської і Київської обласної держадміністрацій у супроводі роти Почесної варти Міністерства оборони України та представників Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Пам’ять жертв репресій присутні вшанували хвилиною мовчання, після чого вікарій Київської Митрополії УПЦ єпископ Васильківський Пантелеймон провів панахиду.
З нагоди скорботного для В. Янукович оприлюднив звернення. «Ми вшановуємо пам'ять мільйонів наших співвітчизників, які стали жертвами тоталітарного режиму. Ми згадуємо кожного, хто був знищений каральною системою, став в'язнем ГУЛАГу, був позбавлений рідної домівки і висланий на чужину. У 30-40-х роках XX століття Україна зазнала важких втрат. Сталінська репресивна машина винищувала усіх, хто намагався протистояти їй. Жертвою міг стати будь-хто – селянин чи інтелігент, вчитель чи інженер, робітник чи вчений. Це був час зневіри, відчаю та безнадії. Найкращою шаною тим, хто загинув, має бути пам'ять та молитва, а тим, хто пережив страшні роки – повсякденна турбота про них. Ми висловлюємо співчуття усім народам, які зазнали терору тоталітарних режимів. Хай наша спільна пам'ять стане запорукою тому, щоб ніколи не повторилися подібні трагедії», – йдеться у зверненні Президента.
У рамках Дня вшанування жертв політичних репресій безпосередньо в Биківнянському лісі була представлена виставка «Репресована духовність». Її, з благословення Патріарха Любомира, Глави УГКЦ, підготували Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» спільно з Галузевим державним архівом СБУ та Київською міською організацією Всеукраїнського об’єднання «Меморіал». Виставка представляє фотографії, документи та інші архівні матеріали, які розповідають про нищення комуністичним режимом релігії, Церкви та традиційної обрядовості в Україні.
«Пам'ять про жертви жахливого терору, спричиненого комуністичним режимом на території України, спонукає нас до спільної молитви за блаженний упокій душ невинно вбитих братів і сестер наших. Водночас ця пам'ять є воланням до нас, нині живучих, зробити все, щоб була донесена до всіх людей в Україні і поза її межами правда про злодіяння большевицько-комуністичного режиму на наших землях. Маємо старатися, щоб була остаточно засуджена ця ідеологія і ця система, що спричинила стільки зла нашому народові і нашій державі», – сказав в коментарі департаменту інформації УГКЦ владика Богдан.
Пам’ять жертв політичних репресій вшанували і в інших регіонах України. У Львові пам’ятні заходи розпочалися вранці 16 травня панахидами за загиблими в храмах міста та області.
Після завершення богослужінь перший заступник голови Львівської ОДА Мирон Янків спільно з головою Львівської облради Мирославом Сеником та міським головою Львова Андрієм Садовим поклали квіти до пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів. Біля підніжжя пам’ятника відбулася екуменічна поминальна панахида за жертвами політичних репресій в Україні та жалобне віче. Про це інформує прес-служба Львівської ОДА.
Учасники віче також поклали квіти до пам’ятної таблиці жертвам спецслужб тоталітарних режимів, біля приміщення колишньої тюрми на вул.Судовій, до пам’ятного знаку Жертвам голодомору та політичних репресій та продовжили поминальні заходи біля Стіни пам’яті та скорботи на вул. Замарстинівській.
У заходах взяли участь представники низки громадських організацій: Львівського Крайового Братства ОУН-УПА, Львівського об’єднання Спілки політв’язнів України, Львівської обласної організації Товариства політв’язнів і репресованих, а також представники молодіжних організацій.
Попередньо планувалось, що участь у заходах на вшанування жертв політичних репресій візьме голова Львівської ОДА Василь Горбаль, проте участі у цих заходах він не взяв. Замість очільника ОДА пам'ять жертв репресій вшанував його заступник.
Мітинг-реквієм відбувся і біля пам’ятного знаку жертвам політичних режимів поблизу Чернігова. Знак встановили на місті масових розстрілів та поховань мешканців всіх районів Чернігівської області в період від 30-4—х рр. ХХ ст. до початку 50-х рр. ХХ ст.
Під час свого виступу голова Чернігівської ОДА Володимир Хоменко наголосив, що лише в 2006 році склали список розстріляних в урочищі Халявін. За його словами, в цьому списку подані імена 8 тис. осіб. Лише 1937 року у Чернігівській області репресували майже 9 тис. осіб.
Заупокійну литію, як інформує «Репортер.zp», відслужив секретар Чернігівської єпархії УПЦ о. Федір.
«Жаль, що це робили не якісь заморські палачі, а усіди, знайомі, братии, які усміхалися в обличчя, а потім зраджували», — наголосив священник у проповіді.
Лісова зона поблизу с. Биківня є найбільшим в Україні похованням жертв комуністичних політичних репресій. Протягом 30-40-их років ХХ століття в Биківні здійснювалося масове захоронення людей, страчених органами НКВС у Києві. За даними науковців тут поховано понад 100 тисяч осіб.
Радянська влада цілковито замовчувала те, що відбувалося у Биківні. Вперше інформацію про масштабні поховання жертв комуністичних репресій у Биківнянському лісі оприлюднили представники німецької окупаційної влади у 1941 році. Радянський Союз у свою чергу проголосив, що знайдені останки належать жертвам німецьких окупантів, які цинічно використовують результати власного злочину для проведення антирадянської пропаганди.
Вперше про те, що биківнянські жертви – це злочин НКВС було заявлено лише у 1989 році. Четверта державна комісія під тиском фактів і свідчень очевидців визнала, що у Биківні поховані жертви радянських комуністичних репресій. Як мовилося в одному з офіційних документів, «у квітні 1989 року під час слідства виявлені й вилучені предмети з особистими ознаками, написами, гравіруванням та іншими особливостями, по яких вдалося встановити конкретних розстріляних осіб, знайти і вивчити сотні архівно-кримінальних справ відносно жертв масових репресій довоєнних років, які у той час були розстріляні у м. Києві та захоронені в 19 - 20 кварталах Дніпровського лісництва поблизу с. Биківня».
У 1995 році на виконання розпорядження Президента України від 11 серпня 1994 року «Про заходи щодо вшанування пам’яті жертв політичних репресій, похованих у селищі Биківня» було засновано Меморіальний комплекс жертвам політичних репресій 1930-х років. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 року на його основі було створено Державний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили». У травні 2006 року Указом Президента України Заповіднику було надано статус національного. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року «Про невідкладні заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили"» заповідник було передано до сфери управління Українського інституту національної пам’яті, який здійснює організаційне та науково-методичне управління заповідником дотепер.
Указом Президента України №183/2010 «Про відзначення у 2010 році Дня пам'яті жертв політичних репресій» від 17 лютого 2010 року визначено заходи, які мають здійснюватися центральними і місцевими органами виконавчої влади до Дня пам'яті жертв політичних репресій 16 травня 2010 року.