У столиці Катару, місті Доха, відбулася 13-та Всесвітня конференція з міжрелігійного діалогу, яка цьогоріч була присвячена проблематиці взаємодії та залежності релігій і прав людини. Організатором заходу виступив Дохійський Міжнародний Центр з Міжрелігійного Діалогу (ДМЦМД), який що два роки ініціює та проводить подібні заходи у безпосередній співпраці та за організаційного сприяння Міністерства закордонних справ Катару. Учасниками конференції стало кілька сотень представників із близько 70 країн, що репрезентували практично всі релігійні напрями та течії.
У столиці Катару, місті Доха, відбулася 13-та Всесвітня конференція з міжрелігійного діалогу, яка цьогоріч була присвячена проблематиці взаємодії та залежності релігій і прав людини. Організатором заходу виступив Дохійський Міжнародний Центр з Міжрелігійного Діалогу (ДМЦМД), який що два роки ініціює та проводить подібні заходи у безпосередній співпраці та за організаційного сприяння Міністерства закордонних справ Катару. Учасниками конференції стало кілька сотень представників із близько 70 країн, що репрезентували практично всі релігійні напрями та течії.
За повідомленням сайту Мінкульту, Українську делегацію на Форумі представили народний депутат України, голова парламентського підкомітету з питань свободи совісті Комітету з питань культури та духовності ВРУ Віктор Єленський, посол України у Катарі Євген Микитенко, представники різних громадських та релігійних організацій - керівник Всеукраїнського Центру міжрелігійного діалогу та комунікації шейх Імад Абу Ал Руб, керівник духовного управління мусульман України «Умма», шейх Саїд Ісмагілов, голова ГСВА «Альраід» Сейран Арифов, керівник відділу з міжрелігійного діалогу Української Греко-Католицької Церкви о. ІгорШабан. Міністерство культури України представляв директор Департаменту у справах релігій та національностей Андрій Юраш.
Впродовж двох днів роботи учасники зібрання заслухали на обговорили майже 80 доповідей та повідомлень, що були запропоновані під час п’яти пленарних засідань та 15-ти засідань, що проходили у формі паралельних сесій.
Серед тем, які стали пріоритетними для учасників зібрання у рамках загальної проблематики Форуму, варто відзначити наступні: права людини в традиції і практиці світових релігій, свобода совісті та релігійні практики, індивідуальні права та публічний інтерес, релігійний погляд на екстремізм і тероризм, релігійна толерантність і відмова від релігійної толерантності.
Від української делегації з доповіддю на останньому пленарному засіданні, яке відбулося перед офіційною церемонією закриття Форуму, виступив директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш, який представив виклики сучасного моменту, пов’язані з активізацією релігійних цінностей в контексті застосування міжнародних норм у ділянці захисту прав людини.
У своєму виступі Андрій Юраш загострив увагу присутніх на двох концептуальних підходах до обговорюваної тематики. По-перше, він звернув увагу на потребу взаємодії релігійних організацій з державою у сенсі імплементації констатованих релігійних цінностей та ініціатив, оскільки для обох сторін потенційної взаємодії така співпраця створює додаткові можливості: релігійні організації отримують кращі умови для здійснення своєї духовної місії, а держава через співпрацю з релігійними інституціями дістає важливий духовний вимір своєї практичної діяльності, без якого виконання природно власних для кожної держави функцій не може стати наскільки очевидним і зрозумілим для всього суспільного загалу.
По-друге, на думку Андрія Юраша, говорячи й підтримуючи зростання релігійних цінностей у сьогочасних суспільствах, треба постійно нагадувати релігійним організаціям про потребу зростання й їхньої відповідальності за дотримання прав людини, зокрема у вимірі зреалізування права на вільне сповідування будь-якої релігії, включаючи й право обговорення будь-яких проблем, що стосуються релігійної сфери. Коли мова йде про зростання відповідальності релігійних організацій, то обов’язково слід мати на увазі відповідальність як у вимірі і стосунках до власних послідовників, так і до всього загалу, тобто, суспільства, в рамках якого кожна релігійна організація провадить свою духовну місію і здійснює відповідне служіння.