Міжнародна конференція, присвячена цьому ювілею, пройшла 25 березня у Василіянському інституті філософсько-богословських студій в Брюховичах неподалік Львова. Учасники конференції занурилися в історію секції та обговорили сучасні виклики для християнських ЗМІ.
З вітальними словами виступили представники Апостольської нунціатури в Україні, Львівських архиєпархій УГКЦ і РКЦ, Львівських обласної і міської влад, керівництва Чину святого Василія Великого. Орденом святого Григорія Великого було відзначено довготривалу працю кореспондента РВ в Україні Костя Чаваги.
Монсеньйор Поль Тайґ, секретар Папської ради у справах соціальної комунікації, у своїй доповіді звернув увагу на минулі заслуги радіо для збереження віри і традиції. Більше уваги він присвятив новим викликам, які стоять перед християнськими ЗМІ, у т.ч. і Радіо Ватикан. Зокрема, Поль Тайґ згадав про необхідність використання сучасних технологій, які дозволяють достукуватися до нової аудиторії.
Анатолій Табаченко, перший віце-президент Національної радіокомпанії України, розповів про свої враження від співпраці з католицькими радіо-проектами. Зокрема, з професійної точки зору релігійні передачі, які ретранслює Національне радіо, є високоякісними. Окремо він схвально згадав про живі інтерв’ю, про спогади з часів підпілля, які мають гарні відгуки від слухачів.
Провідною темою виступів більшості доповідачів було служіння української секції РВ у перші 50 років свого існування, тобто в радянських період. Єпископ-емерит Софрон (Мудрий) розповів про свою працю в редакції РВ, як відбувалися контакти зі слухачами з УРСР, як передавалася духовна література. Зокрема, він згадав, як завдяки листам слухачів Папа Павло VІ особисто розпорядився збільшити кількість трансляцій Літургій.
Сестра-служебниця Луїза Цюпа розповіла про діяльність Сестер служебниць Непорочної Діви Марії в РВ. Монахині, часто під псевдонімами, вели переписку з читачами, надсилали пакунки з літературою, готували катехитичні та інші передачі.
Отець-василіянин з м. Бар на Вінниччині Мелетій Батіг згадав як в дитячі і молоді роки він слухав Радіо Ватикан, як діставали самі радіоприймачі, як переховували їх від каральних органів, як цілими родинами збиралися в неділі, щоби послухати Літургію українською мовою. За його словами, по селах люди збиралися цілими громадами біля радіоприймачів і звук Літургії лунав по околиці. За словами священика, радянська влада переслідувала тих, хто слухав Радіо Ватикан, глушила трансляції. В той же час, як констатував священик, під час підпілля трансляції богослужінь мали позитивний вплив на хворих і старших людей.
За словами багатьох доповідачів, українські програми Радіо Ватикан слухали не лише греко- і римо-католики, але й православні, зокрема, катехитичні програми, які були неможливими в офіційній Православній Церкві.
Завідуючий Відділенням релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Анатолій Колодний розповів про інший аспект впливу української секції радіо Ватикан — протидію їй радянського режиму. На рівні міністерств освіти, відповідних підрозділів Компартії намагалися протидіяти, розроблялися спеціальні методичні видання для контрпропаганди. Зокрема, у відповідь на заяви РВ про переслідування свободи віросповідань в СРСР йшли заяви, що це не є правдою. За словами науковця, це свідчить, що радянські органи уважно слухали програми РВ. На думку А.Колодного, Радіо Ватикан вніс свою лепту у стан свободи совісті в Україні сьогодні.
Нинішній керівник української секції Радіо Ватикан о. Тимотей Коцур звернув увагу на зміни в діяльності редакції з початком 90-х років, на нові виклики, які виникли з появою мережі Інтернет. Редакція враховує нинішній поліконфесійний стан в Україні, діяльність місцевих радіо, зростання популярності FM-станцій. Особлива увага звернена до нової хвилі еміграції, які мають свої духовні потреби. З лютого 2006 року редакція має свій сайт, на якому можна слухати програми РВ в Інтернеті. У планах видавати інформаційний бюлетень українською мовою.
Під час останньої сесії конференції доповідачі розглядали сучасний стан християнських ЗМІ в Україні. Доцент факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка Андрій Юраш зробив загальний аналіз статистики офіційних конфесійних ЗМІ. Так, одне мас-медіа припадає на 100-150 громад православних Церков і греко-католиків, а у римо-католиків і протестантів — одне на 70-75 громад в середньому. Найкраще забезпечені ЗМІ юдеї, в яких одне видання є на 9 громад. На думку науковця, нині провідними і перспективнішими є аудіо-візуальні та Інтернет-медіа, які мають більшу аудиторію, дистанції не грають ролі, а також існує можливість якісного впливу за допомогою голосу та емоцій. Проте, загалом релігійні ЗМІ не творять, за незначним винятком, конкурентний продукт на мас-медійному ринку.
З ним не зовсім погодився редактор Івано-Франківської єпархіальної газети УГКЦ „Нова зоря” о. Ігор Пелехатий. Він зазначив, що значна частина аудиторії друкованих ЗМІ не має часто доступу до інших, особливо сучасних електронних ЗМІ. Тому час газет ще не пройшов.
У рамках конференції у приміщенні інституту ЧСВВ представлено виставку про діяльність української секції Радіо Ватикану, про обставини слухання програм РВ у радянській Україні. Тут також представлено збірку історичних аудіозаписів та світлин з архіву Української секції РВ.
Також під час конференції було освячено приміщення студії майбутнього Інтернет-радіо, яке планують вести молоді ченці-василіяни.
Довідка:
Українська мова на хвилях Радіо Ватикан вперше прозвучала 14 грудня 1939 року — це стала 5-та мовна секція радіо. У листопаді 1939 року, після початку Другої світової війни і більшовицької окупації Західної України, Митрополит Андрей Шептицький звернувся з таємним листом до Апостольської Столиці, в якому повідомив про гоніння на УГКЦ та потребу радіозв’язку. За негайним доручення Папи Пія ХІІ було створено українську секцію Радіо Ватикан, а її редакцію доручено отцям-василіянам.