Синод УГКЦ, на якому планують обрати нового главу церкви, проводиться у селищі Брюховичі Львівської області. Для участи у ньому запрошені всі 50 єпископів церкви з України, Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії.
Синод УГКЦ, на якому планують обрати нового главу церкви, проводиться у селищі Брюховичі Львівської області. Для участи у ньому запрошені всі 50 єпископів церкви з України, Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії.
45 членів Синоду прибули до Брюховичів минулої п'ятниці. Ще п'ятеро повідомили, що не зможуть взяти участь у виборах глави УГКЦ з поважних причин.
Вибори були призначені по тому, як 10 лютого 77-річний верховний архієпископ УГКЦ Любомир (Гузар) оголосив, що залишає посаду через стан здоров'я.
За повідомленням департаменту інформації УГКЦ, церкву може очолити будь-хто з єпископів, навіть із тих, кого немає на Синоді. Однак голосувати мають право лише присутні. За умовами церкви, єпископу-кандидату має бути не менше 40 років. Він також повинен мати не менше 10 років стажу служіння священиком.
Таємничість, тиша і спокій
У суботу члени секретаріату Синоду і обслуговуючий персонал Реколекційного центру у Брюховичах, де відбувається синод, дали клятву про нерозголошення почутого ними на Синоді під час обрання верховного архієпископа.
Директор релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський саме цією обставиною пояснив Бі-Бі-Сі марність усіх спроб дотелефонуватися в понеділок навіть до зазвичай відкритого для журналістів прес-секретаря УГКЦ:
"Що стосується єпископів, то під час синоду виключаються будь-які контакти із зовнішнім світом, аби щоденні справи не відволікали і не заважали Синодові краще зрозуміти, кого вони хочуть обрати. На цих виборах моляться за присутність Святого Духа. І щоби зрозуміти волю Святого Духа, потрібно бути в тиші і спокої".
Рівні шанси у всіх
Раніше повідомлялося, що наприкінці минулого тижня з єпископами зустрівся колишній глава церкви Любомир (Гузар), але, як запевняє прес-служба УГКЦ, він не обговорював публічно жодного кандидата на пост глави УГКЦ.
"Наступників немає. На все воля Господа", - сказав Любомир Гузар, який вважає, що шанс очолити УГКЦ є у кожного з 50 єпископів.
Згідно з канонами церкви, процедура обрання починається зі спільної молитви, після чого кожен єпископ приносить присягу і отримує бюлетень з прізвищами 50 кандидатів. Кожен єпископ має право на один голос і повинен голосувати особисто. Голосувати листом чи через заступника заборонено.
Переможе той кандидат, який набере 2/3 голосів. Якщо стільки не набере ніхто, голосування мають перенести на наступний день.
Коли будуть результати
"Якщо не буде ніяких ексцесів, результати виборів мають оприлюднити у четвер зранку. Не виключено, що рішення може бути ухвалене вже сьогодні. Після того має відбутися підтвердження кандидатури з боку Ватикану, і фактично, з того моменту можна вважати, що вже є обраний новий глава церкви", - каже експерт Тарас Антошевський, який не виключає, що офіційне оголошення може з‘явитися раніше четверга. Однак він не припускає дострокового несанкціонованого витоку інформації про результати виборів нового глави УГКЦ.
Згідно з канонами церкви, у новообраного верховного архієпископа є два дні, аби прийняти чи відхилити вибір Синоду. На підтвердження своєї згоди він має особисто надіслати листа Папі Римському.
Після того, як Любомир Гузар зрікся посади, адміністратором УГКЦ став владика Ігор Возьняк. Незвичність ситуації з виборами нового глави УГКЦ у тому, що серед кандидатів немає фаворитів, відтак, ідеться про ймовірність обрання кожного з 50 єпископів.
"Вони – дуже різні люди, але серед них немає суттєвих відмінностей у поглядах на розвиток УГКЦ. Церквою керує Синод, а тому не існує ризику, що новий глава може одноосібно змінити її курс. У цьому – головна причина спокою за подальшу долю УГКЦ її попереднього глави Любомира Гузара".
У роботі Синоду беруть участь єпископи з усього світу, адже третина віруючих церкви проживає в діаспорі. Тож, кого буде обрано – владику з України чи з-за кордону - поки невідомо.
Гузар створив прецедент
Раніше серед імовірних кандидатів на голову УГКЦ експерти називали єпископа Йосипа Міляна, помічника кардинала Гузара, єпископа з Великої Британії Гліба Лончину та екзарха Донецько-Харківського Степана Меньока.
10 лютого Кардинал Любомир Гузар офіційно оголосив про відставку з посади глави Української Греко-Католицької Церкви. Раніше він заявляв, що хоче передати наступникові керівництво церквою "ще теплою рукою", створивши прецедент, коли глава церкви іде з посади за життя.
Любомир Гузар народився у Львові, у сорокових роках його сім'я емігрувала до США, потім майбутній кардинал переїхав до Рима, де став доктором богослов'я. А у 1992-го року повернувся в Україну, і 2001-го року після смерті кардинала Мирослава-Івана Любачівського став главою УГКЦ.
За радянських часів Українська Греко-Католицька Церква жорстко переслідувалася і була переважно у підпіллі. У 1945-му році заарештували архієпископа Йосипа Сліпого, який провів у таборах 18 років. Було репресовано і решту владик церкви.
Переломним моментом відродження УГКЦ стали багатотисячний молитовний похід у Львові 1989 року з вимогою легалізувати церкву і зустріч Папи Івана Павла ІІ з радянським керівником Михаїлом Горбачовим у грудні того ж року.