До речі, в Берліні християнські церкви багатьох конфесій, а серед них і традиційні німецькі протестанти, активно готуються до цієї знаменної події. І що цікаво, знову, як і минулого року, українська католицька молодь їхатиме до Німеччини, щоби через через спілкування, ділення, спльні молитви з місцевими протестантами пізнавати їхню релігійну традицію і культуру. В той час як наші і далі відокремлюються від світу в своїх власних молитовних будинках.
І я це зрозуміла вже тільки в Роттердамі, де зустріла новий 2011 рік, і разом зі мною – ще 30 тисяч молодих людей з європейського континенту. Приймаюче місто і країна щорічних європейських днів довіри Тезе відкриває для гостей двері всіх церков і парафій. А місцеві християни на 5 днів приймають паломників у свої родини.
Ще мене здивувала одна річ: формат Тезе, форма служіння, молитва прославлення, розбір Біблії чи роздуми в малих групах над тим, а що означає наше християнство у щоденному житті – все це абсолютно близько і зрозуміло протестантським церквам. Проте із двох тисяч українців, які минулого року взяли участь у європейських днях довіри ТЕЗЕ у протестантській Голандії, переважну більшість традиційно складала католицька молодь. Поодинокі протестанти, так само як і молодь з православних спільнот, просто приєднувались до організованих на місцях католицьких груп. За що нерідко отримували на горіхи у своїх церквах. І я довго дивувалась: але ж чому?
Хоча й відповідь очевидна: євангельські церкви в Україні переважно не знають про Тезе. В новинах на популярних протестантських сайтах про цю спільноту і дуже великий християнський рух навколо неї майже не говориться. А вся інформація про Тезе з’являється в Україні переважно на католицьких інформаційних ресурсах. Тому і сформувалось таке сприйняття серед євангеліків: «нам не цікавий чужий релігійний досвід».
Але ж чому католиків він цікавить? Для них він не менш, а то й більш, чужий ніж для баптистів, п’ятидесятників та харизматів. Та їхня релігійна ідентичність настільки тверда, що вони не бояться брати найкраще у своїх співбратів, та ще й залюбки готові демонстсрувати їм свої традиції. Наприклад, минулого року в Роттердамі дівчата і хлопці у вишиванках співали у метро українські різдвяні колядки. Нехай саме такою запам’ятовують Україну у світі!
...Протягом всього 2011 року, після мого повернення з новорічної зустрічі Тезе, я багатьом людям з різних євангельских конфесій говорила про унікальність цієї спільноти, про натхнення, яке ми можемо отримати там, прославляючи Бога в єдності та різноманітності наших мов, культур, традицій. І це не становить загрози нашій ідентичності, але й надзвичайно збагачує.
Хтось із моїх співрозмовників раніше чув про Тезе, але не дуже цікавився; хтось більше дбав, як в своїй церкві організувати молодіжний табір, і аж ніяк не хотів сприяти своїй молоді їхати у чужий монастир. Хтось, скоріше, готовий був мандрувати Європою з світськими туристичними групами, ніж з паломниками-християнами з інших конфесій. Словом, причини різні, а результат – однаковий.
І от тепер, здається, вперше велика протестантська група таки збирається до Берліну, на 34-ту новорічну зустріч європейської молоді Тезе.
Що цікаво, їх не організовувала якась церква чи парафія, ніхто не спонсорував для своєї молоді такої подорожі, як це роблять римо-католицькі парафії. Вони самі звідкись взялись, незалежно один від одного відгукнулись на традиційні щорічні оголошення про європейську молодіжну зустріч Тезе. Приєднались до маршруту, організованого католицьким паломницьким центром – і всі разом склали чи не половину групи цієї групи.
До речі, в Берліні християнські церкви багатьох конфесій, а серед них і традиційні німецькі протестанти, активно готуються до цієї знаменної події. І що цікаво, знову, як і минулого року, українська католицька молодь їхатиме до Німеччини, щоби через через спілкування, ділення, спльні молитви з місцевими протестантами пізнавати їхню релігійну традицію і культуру. В той час як наші і далі відокремлюються від світу в своїх власних молитовних будинках.
Цікаво, скільки ще потрібно часу, щоби українські протестанти відкрили для себе формат довіри Тезе? І скільки потрібно таких змішаних груп, щоби одного дня наші пастори і єпископи поїхали разом зі своєю молоддю, або навіть очолили такі молодіжні групи, як це роблять католицькі священики? Бо здається мені, поки «верхи» не хочуть, не можуть, не звертають уваги, можливо, побоюються «екуменізму» або надуманого «європейського лібералізму» – християнська молодь давно шукає те, що їх об’єднує і збагачує: культурно, духовно. Так не краще це зробити разом?
п.с. Цього року РІСУ спільно з паломницьким центром «РАФАЇЛ» організовували групу для подорожі в Берлін. Серед учасників майбутньої поїздки є римо- і греко-католики, п’ятидесятники і баптисти, православні і месіанські євреї. Є львів’яни і донеччани, одесити і кияни, жителі Харкова та Тернополя, Вінниці та Дніпропетровська. 8 днів, проведених разом, можуть стати чи не найкращою нагодою пізнавати одне одного, служити ближньому і на практиці втілювати у життя всі ті євангельські настанови, про які ми чуємо, а то й проповідуємо в своїх церквах.
Зареєструватись ще можна, якшо швидко! Запис здійснюється за електронною адресою: pr.risu@gmail.com з позначкою: «Тезе» до 25 листопада 2011 року.
За детальнішою інформацією звертайтесь за телефоном 067 18 06 777.