Міжнародна наукова конференція “Універсальні цінності релігій світу: історія і сучасність” відбулась у Києві 24-25 жовтня 2019 року.
Міжнародна наукова конференція “Універсальні цінності релігій світу: історія і сучасність” відбулась у Києві 24-25 жовтня 2019 року. Її організували Українська асоціація релігієзнавців, Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України разом із Всеукраїнською Радою релігійних об’єднань та Національними Духовними Зборами бахаї України. Повідомила РІСУ д-р Ольга Недавня.
Понад сім десятків учасників, серед яких знані й молоді науковці та релігійні діячі кількох країн, заслухали 40 доповідей з таких тематичних напрямків: “Універсальність світового релігійного процесу”, “Соціальне служіння: універсальне в контекстуальному”, “Віроповчальний дискурс у конфесійній варіативності”, “Етичні виміри релігійної аксіології”, “Релігія в сучасному світі: виклики, умови, актуальні теми, перспективи”, “Релігійні цінності в етноісторичному дискурсі” та “Український досвід світовим релігіям”.
Обговорити можливості застосування конструктивного потенціалу універсальних цінностей різних релігій зійшлися вчені Національної Академії Наук України, провідних ВНЗ, священослужителі й активісти різних релігій, конфесій та Церков: греко-католики, православні, юдеї, мусульмани, буддисти та інші.
Одне з пленарних засідань було присвячене 200-літньому ювілею Баба (Сеїда Алі Мухаммада) — Провісника Віри бахаї, де представники цієї релігійної течії докладно знайомили присутніх з її теоретичними та практичними надбаннями, як і на відповідній тематичній секції “Віра бахаї як нова віха єдиної релігії, що поступово розгортається”. З різними аспектами відповідного закордонного досвіду знайомили Саша Дехгані, доктор наук, співробітник Відділу дослідження Святих Писань Світового центру бахаї в Хайфі (Ізраїль, Німеччина), Гарі Реуше, доктор філософських наук, професор, співзасновник соціального проекту садиби “Країна чеснот” (США; Київ, Україна), Тимур Чекпарбаєв, член Національних Духовних Зборів Бахаї Казахстану.
У рамках конференції працював також круглий стіл, де розглядалась спадщина ісламського мислителя Саїда Нурсі.
Широкий спектр актуальних тем представили науковці Української асоціації релігієзнавців. Старійшина українського релігієзнавства професор Анатолій Колодний вкотре наголосив на важливості рівного ставлення до всіх релігій. Професорка Людмила Филипович наголосила на тому, що якраз Україна може слугувати позитивним прикладом співіснування різних релігій, а також і на тому, що сучасним науковцям корисно розгортати методологічний поворот підходу до релігії: не як до альтернативного і опонентного науці мислення (і способу дій, можна доповнити), а як до доповнюючого і збагачуючого.
Жваві питання викликала доповідь о.Романа Островського, доктора богослов’я, проректора Київської Трьохсвятительської Духовної семінарії УГКЦ, присвячена такій суперактуальній для сучасного світу і особливо для сьогоднішньої України проблематиці, як важливість соціальної пам'яті. Доповідач виходив насамперед з біблійних текстів, і слухачі запрагли уточнити питання прощення, на що отець запропонував практичну та справедливу відповідь: воно можливе після того, як зло зупинене й покаране...
Виявом затребуваності практичного релігієзнавства, яке послідовно впроваджують співробітники Відділення релігієзнаства та члени УАР, стало звернення до учасників конференції як до впливових професіоналів-експертів депутатки Київської міської ради Олесі Пинзеник у справі підтримки перейменування одного з проспектів столиці на честь такого духовного авторитету для українців, як попереднього Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Любомира Гузара. Присутні, усвідомлюючи важливість створення таких орієнтирів пам'яті співбудівничих української духовної ідентичності, яким був та залишиться для нащадків цей мудрий Пастир, радо підтримали таку шляхетну ініціативу представниці київської влади.
На численні пропозиції доповідачів, вирішено опублікувати матеріали пленарних і секційних засідань українською і англійською мовами, щоби поділились своїми дослідженнями й поглядами.