В Свято Матері 2010 року, звертаюся до Українських Матерів із синівською подякою за дар життя, за власний рід, за Божу любов, які вони століттями передавали своїм дочкам і синам! Висловлюю надію, що особливо нині, коли різні вартості життя загубилися чи розплилися, Українські Матері, зможуть допомогти своїм дітям зберегти українське життя в цілості і красі, які йому надав Господь.
Кожна матір має свої мрії. Яка мрія української матері? Матір, як вода – це вічна вартість людини. Не дарма слово «матір» відноситься до різних житейських дійсностей – Церква, Богородиця, Батьківщина, Хресна мама, Земля. Всі вони тотожні в тому, що вони є дателями життя. Кожне життя дане для того, щоб могло розвинутися в повноті свого призначення. Різні є фази життя і в кожній з них Матір відіграє свою роль. Теж і в нашій епосі заперечення деяких значних вартостей, Матір наша існує і сповнює своє покликання.
Для того, щоб збагнути мрію Матері, треба пізнати її покликання. Для всього людства, але особливо для християн, світлим прикладом Материнства може послужити Марія, що стала матір’ю Ісуса Христа. Які є важливі прикмети її Материнства?
Перше, що Марія належала до даного роду.
Друге, що Марія отримала виховання, і знання власних традицій. Це допомогло її відповісти позитивно на заклик стати Матір’ю, тоді коли він прийшов від Бога.
Третє, що Материнство Марії було допомогою Ісусові для розвитку його індивідуальності як людини.
Четверте, найбільше присутність Марії виявлялася в днях скорботи, коли в Її терпінні проявлялася впевненість і любов.
На мою думку, немає кращого зразка для наслідування сучасній Українській Матері.
Дорога Українська Мамо, Ти століттями є берегинею Української землі, з простої причини, що Ти свідома свого роду! Допомагай своїм дітям – переказуй їм історію свого роду – батьків, але теж дідів і прадідів. Усне переказування – дуже важливе, бо інакше Святе Письмо нам би не вичислювало «нудні» родоводи Ісуса Христа і пророків.
Оскільки Ти, Мамо, відчуваєш, що життя – це любов і спілкування, будь разом з родиною і народом; оскільки Ти знаєш, які вартості підносять людину, – то допоможи своїм донькам і синам через постійне сіяння того зерна життя, яке Ти отримала від Бога. Не забувай, Ти – дателька життя.
Для того, щоб вкоренитися на землі, життя потребує Материнської присутності і часу. Знайди його! Щоб життя стало Життям! У Твоєму городі – Україні, поливай і доглядай кожну квітку, шукай для неї відповідного ґрунту. Молися.
Не перекладай відповідальності за виховання дітей на плечі школи. Пам’ятай, що основні вартості, чистоту мови, добрий приклад – дитина виносить з дому. Не бійся протиставитися загалу, бути «іншою», коли Тобі пропонують сумнівні цінності.
Твоя присутність завжди потрібна. Однак, коли наступають трудні часи, Ти особливо потрібна. Тоді Ти можеш своєю молитвою, чи тишею, чи піснею, чи надією, чи напоумленням вказати, яке є Боже покликання Твоїх дітей.
Мамо, будь Матір’ю! Особливо зараз, коли особливо густий туман опанував Україну, коли давно розпочата підміна вартостей укріпляється, будь Матір’ю! В такій атмосфері Твоя присутність гостро потрібна – будь втіленням любові [котра не допускає (чи лікує) страх і дає силу] і не дозволяй байдужості в жодній найдрібнішій справі, бо кожна мала байдужість обростає іншими, росте як снігова куля, і породжує млявість, сон і заціпеніння.
Українська Мамо, дателько життя, здійсни свою мрію – збережи й укріпи українське життя!