Українська влада рано чи пізно повинна буде вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо польських жертв Волинської трагедії.
Про це в ефірі Rmf24 заявив голова Інституту національної памʼяті Польщі Кароль Навроцький, передає Укрінформ.
За словами Навроцького, рано чи пізно українцям доведеться вирішити проблему з дозволами щодо ексгумації жертв Волинської трагедії.
«Не можна стати частиною європейської цивілізації та міжнародних структур, не поважаючи смерть і не дозволивши поховати 120 тисяч людей», - заявив Навроцький.
Він висловив переконання, що польська держава має рішуче зайнятися питанням ексгумації жертв Волинської трагедії.
«Я не знаю, що зробить українська влада, але Україна в цьому контексті поводиться дуже непристойно щодо поляків», - заявив Навроцький.
Голова Інституту нацпамʼяті Польщі зазначив, що він підтримає будь-який польський уряд, який вимагатиме від української влади проведення ексгумацій жертв на Волині.
Безпартійний Навроцький розглядається як один з претендентів на висунення кандидатом у президенти Польщі від правоконсервативної партії «Право і справедливість» (PiS) Ярослава Качинського. Сам голова Інституту нацпамʼяті РП раніше підтвердив свою готовність балотуватися у президенти, якщо таке рішення буде прийнято у PiS.
Президентські вибори в Польщі відбудуться у травні-червні 2025 року.
Як повідомлялося, 2024 року Український інститут національної памʼяті почав отримувати звернення від польських громадян щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків їхніх членів родин. Тому в Інституті включили пошукові роботи щодо жертв Волинської трагедії на території Рівненської області до плану заходів на 2025 рік. У МЗС Польщі назвали це кроком у позитивному напрямку.
«УІНП залишається відкритим до взаємодії з польськими інституціями у сфері пошуку, збереження і догляду за місцями памʼяті українців у Польщі та поляків в Україні. Проте з огляду на те, що офіційні міжінституційні механізми щодо розв'язання проблемних питань з польською стороною в питаннях відновлення та збереження місць пам’яті вже тривалий час не діють (зокрема, робочі групи між інститутами пам’яті та міністерствами, до повноважень яких належать питання культури), УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм попри війну і складну економічну ситуацію», – прокоментував голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.
Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Польща наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість Україна наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони, тож вибачення має бути взаємним.
Тему Волинської трагедії активно використовує російська пропаганда, аби посварити український і польський народи.